У сучасному українському медіапросторі важко знайти щось більш зворушливе, ніж щира подяка підслідного чиновника незалежним журналістам. Очільниця Департаменту масових комунікацій Луганської ОВА Альбіна Кушелєва прямо заявила: «Без участі журналістів @Реальна_газета воно [рішення суду] могло бути геть іншим». І це не пусті слова. Поки СБУ та прокуратура нудно гортають банківські виписки, заступниця головного редактора «Реальної Газети» Яна Осадча особисто кинулася на медійну амбразуру, розгорнувши в коментарях соцмереж альтернативну юридичну реальність.
Проте, як це часто буває у палких дискусіях, спроба захистити «своїх» призвела до серії сеансів самовикриття, які детально пояснюють, куди йдуть мільйони з бюджету воюючої області.
Епізод І. Посилочки «солідарності», або кешбек через поштове відділення
У своєму матеріалі від 11 вересня 2026 року «Реальна Газета» з посиланням на адвоката Олександра Тимченка висунула феноменальну версію: 192 тисячі гривень, які слідство вважає «відкатом» за тендер на 3,2 млн грн, — це насправді... «виплати журналістам».
Схема медіаменеджменту виглядала революційно: державні кошти перераховувалися субпідрядному ФОП, переводилися в готівку з комісією 20%, пакувалися в коробки та курсували «Новою поштою» між Кропивницьким, Свалявою та Дніпром. Тобто замість нудних казначейських рахунків, актів виконаних робіт та офіційних договорів, регіональна преса, за версією захисту, фінансувалася як інтернет-магазин контрабандних кросівок.
Правда, красива легенда про «гонорари в коробках» і тезу адвоката «факт передачі грошей клієнтці не зафіксований» дещо зіпсував Соборний районний суд м. Дніпра. В ухвалі від 14 вересня зазначено, що заступник Кушелєвої (і за сумісництвом адмін одного з Telegram-каналів) Олександр Зайцев не оцінив романтики поштових переказів, пішов на співпрацю зі слідством і детально розповів, як справно передавав запакований кеш своїй керівниці.
Епізод ІІ. «Стабільний білий дохід» та інші казки Держмолодьжитла
Коли ж у соцмережах сплив інший цікавий факт — отримання сином чиновниці, Артемом Кушелєвим, 2 318 875 гривень безповоротного фінансування на житло з обласного бюджету, захист перейшов у режим «ви просто заздрите».
Яна Осадча в коментарях під дописом видання ZARAZ.Info видала базу, яка повністю руйнує офіційну версію адвокатів про «бідного переселенця з заощадженнями від ООН»:
- «Там не було ніякої черги — це був конкурс». Чудова юридична новела, яка прямо суперечить Розпорядженню № 260. Поки тисячі ветеранів, багатодітних родин та звільнених з полону ВПО роками чекають на пільги, програма, виявляється, працює за принципом «хто перший встав, того й мільйони». Твердження про відсутність черги — це фактичне зізнання в тому, що гроші розподілялися в затишному ручному режимі наприкінці року (листопад-грудень 2025).
- «Програма не для малозабезпечених ВПО, а для тих, хто має стабільний білий дохід». Тут медійний захист остаточно заплутав сам себе. Якщо Артем Кушелєв отримав кошти на основі «білого доходу» як Старший польовий асистент Агентства ООН, то виникає питання: чи декларувалися ці інвалютні доходи в Україні для розрахунку платоспроможності через довідки ОК-5/ОК-7? І головне: якщо сума 2,32 млн грн від ОДА — це лише 50% відшкодування, то скромна квартира сина директорки департаменту коштувала під 4,6 мільйона гривень. Справжній соціальний захист для обраних.
- «Відкриття ФОПа з певним кведом — це абсолютно ні про що не говорить». Дійсно, те, що син чиновниці рівно через 36 днів після отримання мільйонів на «вирішення житлових проблем ВПО» відкрив ФОП із КВЕД 68.20 («Надання в оренду нерухомого майна»), — це чистий збіг. Напевно, планував безкоштовно пускати туди пожити інших переселенців. Але іпотечне застереження таких жартів не любить: державні пільгові кошти надаються для проживання, а не для побудови локальної бізнес-імперії з оренди нерухомості.
Коли «чорний піар» — це просто дзеркало
Будь-які спроби опонентів проаналізувати офіційні дані державного реєстру Spending та витяги з майнових прав пані Осадча емоційно таврує як «луганський чорний піар». Окремо захоплює аргумент захисту: «У сенсі ви не знали про програму? Вам мали в двері постукати і сказати?». Очевидно, що ВПО, які мешкають у модульних містечках, просто погано моніторили сайт ОДА у грудні, поки родина керівниці профільного департаменту виявляла дива фінансової грамотності.
Замість висновку: Намагаючись відбілити репутацію Альбіни Кушелєвої, лояльний пул журналістів випадково довів головне: обласний бюджет Луганщини — це дивовижне джерело можливостей. Тут можна купувати квартири за мільйони в обхід черг, розсилати гонорари в коробках з-під взуття і щиро дивуватися, чому СБУ не вважає це «розвитком свободи слова».
Шоу триває, і ми з нетерпінням чекаємо на наступні коментарі, які, без сумніву, додадуть слідству ще кілька цікавих томів.
Залишити коментар