На свободі та при посаді: як поштовий бізнес Луганської ОДА та фантомний ЖЕК Сєвєродонецька рятуються від СІЗО

В українській бюрократії епохи війни, схоже, з’явилося нове золоте правило виживання: якщо ти, за версією слідства, освоюєш бюджети окупованого регіону під 80% відкату чи забезпечуєш стратегічну «бойову броню» у затишних київських офісах, завжди май під рукою кількасот тисяч гривень готівкою. Бажано — у новеньких банківських пачках із послідовними серійними номерами.

Поки медіапростір захоплено обговорює відставку очільника Луганської ОВА Олексія Харченка та кулуарні торги за його крісло, у Дніпрі та Києві синхронно луснули відразу два корупційні вузли релокованої влади регіону. При цьому ключова підозрювана у розкраданні мільйонів не просто вийшла з ізолятора під заставу, а й залишилася у своєму кріслі. Причиною став шедевральний процесуальний ляп слідства СБУ, який більше нагадує комедію помилок.

Сервіс поштових відкатів: розпил за лекалами Луганської ОДА

Матеріали кримінального провадження СБУ № 42026130000000016 та ухвали Соборного районного суду м. Дніпра від 5 та 8 вересня 2026 року (справи № 201/13636/26 та № 201/13634/26) читаються як захопливий посібник із кризового менеджменту для чиновників.

У березні 2026 року директорка Департаменту масових комунікацій (з 1 червня — Департаменту інформаційної політики) Луганської ОДА Альбіна Кушелева виявила неабиякий оптимізм і оголосила відкриті торги UA-2026-03-13-012479-a на 3 227 500 грн на рекламу... «соціально-економічного розвитку» вщент окупованої області.

Як зафіксувало слідство в матеріалах підозри, чиновниця особисто дала вказівку керівниці ГО «Вільний Схід» не знижувати ціну під час торгів. Це забезпечило тріумфальну перемогу заздалегідь визначеному ФОП Смєтанкіну О. А. за 3 210 900 грн із суто символічним демпінгом у 0,5%. 3 квітня 2026 року між ОДА та Смєтанкіним було укладено договір № 7.

Далі, за версією правоохоронців, включилася геніальна логістична схема виведення коштів у готівку через підконтрольну субпідрядницю, яку СБУ затримала 4 вересня:

• Смєтанкін перераховував бюджетні гроші на субпідрядницю за актами, які слідство вважає фіктивними, на загальну суму 455 700 грн.
• Підприємиця знімала готівку в банківських касах, залишаючи собі 20% комісії за фінансовий інжиніринг.
• Решту — 80% суми, що фігурує у справі як чистий відкат — вона акуратно пакувала в картонні коробки та довіряла національному оператору, відправляючи через «Нову Пошту» на ім’я заступника Кушелевої — Андрія Зайцева.

Слідство задокументував ці захопливі поштові маршрути:

• 30 липня (Кропивницький, відділення № 11 по вул. Вокзальній, 16): після підписання акту № 5 на 105 245 грн субпідрядниця утримала свої 21 049 грн, а решту — 76 800 грн готівкою — відправила до Дніпра. 31 липня о 17:21 Зайцев забрав коробку у відділенні № 20 (просп. Богдана Хмельницького, 5) і, за даними спостереження, передав кошти Кушелевій.
• 1 вересня (Свалява, Закарпаття, відділення № 1 по вул. Чорновола, 5б): після оформлення акту № 6 на 86 800 грн посередниця залишила собі 17 360 грн, а 63 000 грн готівкою запакувала в чергову посилку. 3 вересня о 20:00 Зайцев забрав коробку в тому ж 20-му відділенні Дніпра.

Вранці 4 вересня о 08:47 поштову ідилію перервало затримання посередниці співробітниками СБУ. Одночасно силовики завітали з обшуком до помешкання Альбіни Кушелевої, де вилучили мультивалютний сейф: 10 000 євро, 3 170 доларів США та 114 000 гривень. Банкноти номіналом 500 гривень лежали послідовними пачками із неперервними номерами від ЛЄ2007540 до ЛЄ2007556, що прямо натякало на їхнє свіже походження з банківської каси.

5 вересня суд визначив Кушелевій заставу у 266 240 грн, а Зайцеву — 199 680 грн. Необхідні суми були внесені майже миттєво, і фігуранти з легким серцем залишили ізолятор.

Процесуальне фіаско СБУ: як чиновниця зберегла крісло

Апофеозом цього юридичного серіалу стало судове засідання 8 вересня щодо відсторонення Альбіни Кушелевої від посади директорки Департаменту інформаційної політики.

Слідчі СБУ детально і з фарбами розписали в клопотанні катастрофічні ризики: підозрювана має доступ до внутрішнього документообігу, серверів і таємниць закупівель, може знищити документи щодо договору № 7, а використовуючи свій авторитет — чинити прямий адміністративний тиск на підлеглих, які проходять ключовими свідками.

Проте слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра повернув клопотання силовикам без задоволення на підставі ч. 2 ст. 156 КПК України.

Причина межує зі стилістичним шедевром: слідчі СБУ та прокурори, готуючи матеріали, банально забули додати до клопотання копію наказу про призначення Кушелевої на посаду! Суддя констатував: оскільки офіційного папірця про те, що вона там взагалі працює, немає, суд процесуально позбавлений можливості перевірити, чи займає вона цю посаду.

У результаті Альбіна Кушелева опинилася в ідеальному для підсудного посадовця статусі: на свободі та при посаді. Вона зберегла за собою право підпису, печатку, кабінет і повний контроль над свідками обвинувачення, які щоранку приходять до неї на наради.

Фантомний ЖЕК Сєвєродонецька: 200 мільйонів на паузі та бойова броня в Києві

У той самий час панічні настрої охопили підпорядкований Сєвєродонецькій міській військовій адміністрації (МВА) комунальний сектор. Головним майданчиком для дивовижних фінансових маневрів, за версією правоохоронців, стало КП «Сіверськодонецьке агентство інвестицій та розвитку» (КП «САІР»), очолюване директоркою Альоною Присяжною.

Попри гучну інвестиційну назву, за основним КВЕД 81.10 підприємство є звичайним міським ЖЕКом із 5 працівниками в штаті, весь житловий фонд та виробнича база якого залишилися в окупованому Сєвєродонецьку.

Правоохоронці в межах кримінального провадження наразі досліджують два унікальних напрямки діяльності цього релокованого підприємства:

• Оборона банківських відсотків: За даними модулів spending та матеріалами розслідування, через рахунки цього підприємства без реальних об'єктів обслуговування пройшло близько 280 млн грн. З них майже 200 мільйонів гривень, призначених на житлові програми для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), були законсервовані на депозитних рахунках у банках. Жодного квадратного метра житла для переселенців створено не було, зате банківські відсотки стали зручним джерелом формування «коштів від господарської діяльності», якими вільно розпоряджалося керівництво.
• Елітний окоп у столиці: Слідство також перевіряє інформацію щодо можливого фіктивного працевлаштування до штату КП «САІР» близьких родичів керівництва Фінансового управління громади (зокрема, Марини Багрінцевої). За однією з версій правоохоронців, окремим особам оформлювали стратегічну броню від призову та за документами направляли на виконання завдань зі зведення фортифікаційних споруд у Донецькій області — із нарахуванням підвищених бойових виплат. Тим часом, як припускають слідчі, «фортифікаційні роботи» могли безперервно тривати в затишних кав'ярень Києва.

Обшуки СБУ та 160 тисяч на «захист від тюрми»

10 вересня контррозвідка СБУ провела серію невідкладних обшуків у посадовців КП «САІР» у Києві за фактом можливої розтрати бюджетних коштів. Директорку підприємства Альону Присяжну затримали та повідомили про підозру. Суд призначив їй тримання під вартою з альтернативою застави близько 200 000 гривень. Сценарій спрацював дзеркально: провівши кілька днів у СІЗО, Присяжна вийшла на волю після того, як її родина внесла визначену суму.

Але найпрозорливіший крок комунальники зробили за дві доби до обшуків:

• У штаті КП «САІР» офіційно працює юрисконсульт, який отримує регулярну зарплату.
• За даними судових реєстрів, КП «САІР» за останні 8 років має рівно 0 судових спорів у господарських чи цивільних судах.
• Попри це, 8 вересня о 15:33 — саме в день арешту активів Кушелевої та провалу її відсторонення від посади — КП «САІР» одним днем укладає прямий договір UA-2026-09-08-013067-a на 160 000 гривень із харківським АО «ВІДСІЧ» (по 40 000 грн на місяць за «консультаційні та адвокатські послуги»). Відчуття наближення СБУ у комунальників виявилося просто феноменальним.

Наразі в обох провадженнях триває досудове розслідування. Нагадуємо, що відповідно до ст. 62 Конституції України, жодна особа не може вважатися винною у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Порівняльна таблиця антикорупційних кейсів Луганщини