Наша подорож селами триває. Сьогодні, в рамках проекту, ми завітали до села Мар’янівка Новоархангельського району Кіровоградської області. Мальовниче село з привітними людьми, які вражають своєю спрагою до життя, бажанням розвиватися як культурно, так і фізично, та мріють працювати на своїй землі, хоча ця мрія поки що є для селян нездійсненною. Та про це трохи згодом.
У першу чергу ми одразу ж відвідали Мар’янівську сільську раду, якій, окрім самої Мар’янівки, також підпорядковані села Диковичеве, Сабове та Червінка. Залишивши в сільраді певні інформаційні запити стосовно її діяльності, ми вирішили зустрітися з самим головою, адже, на особистому досвіді у випадку з Ганнівською громадою і не лише, ми впевнились у тому, що зазвичай ці посадові особи не ідуть на контакт з журналістами, ховаються за неіснуючими, раптово виникаючими важливими справами, а щодо належного та адекватного прийому громадян, взагалі не може бути й мови.
Однак, цього разу ми були приємно здивовані. Голова Мар’янівської сільради Володимир Косенко із задоволенням нас прийняв. Привітний, ввічливий, тактовний голова з радістю відповів на хвилюючі нас питання та розповів про життя селян та проблеми, якими вони переймаються. Від пана Володимира ми дізналися, що в усіх чотирьох разом взятих селах проживає близько 363 чоловік, хоча по факту навіть і менше. Та, не зважаючи на це, у Мар’янівці функціонує клуб, сільська бібліотека, дитячий садок, школа, які успішно розвиваються та не відстають від новітніх програм та технологій.
Бюджет сільської ради складає 1,5 мільйони гривень, які розраховані на виплату заробітної плати працівникам, забезпечення школи, клубу, дитячого садка. І, слід зазначити, не зважаючи на порівняно невеликий бюджет, у громади дуже вдало виходить розвивати освіту та дозвілля в підпорядкованих селах.
Щодо земельного фонду. Головним тримачем землі в селі та, відповідно, основним платником податків, а це приблизно 75-80%, є Приватно-орендне підприємство імені Гагаріна, директором якого є Микола Коваленко. Який, окрім цього, займає посаду депутата Кіровоградської обласної ради. До речі, стосовно депутатства. На сайті Кіровоградської обласної ради вказано, що приймальня депутата Миколи Коваленко розташована в селі Мар’янівка, а також зазначено, що прийом відбувається щосереди з 9 до 12 години. Та, як повідомив голова сільради, в селі такої приймальні немає і він жодного разу не бачив, щоб вищевказаним депутатом десь, колись проводився прийом громадян. Отаке от виходить неспівпадіння, чи то пов’язане з небажанням депутата облради пана Коваленка проводити роботу з громадянами, що є його безпосереднім обов’язком, чи на те є інші причини, про які відомо лише самому депутату. Одноосібників в селі налічуються одиниці, бо як вже зазначалося, основним власником тире орендарем у Мар’янівці є Микола Коваленко. Тож, бажання у селян розвивати своє земельне «господарство» є, от тільки можливості, зі зрозумілих причин, немає.
На території села знаходиться водогін, який за словами голови сільради, наче б то «висить у повітрі», на балансі сільської ради він не перебуває, і повністю обслуговується тим самим Коваленко. Крім того, цікавим є те, що вода є безкоштовною далеко не для всіх. Ті селяни, які безпосередньо не пов’язані з ПП ім. Гагаріна, не є його працівниками або не здають землю в оренду, та не пенсіонери, сплачують за воду на рівні новоархангельських тарифів. У даному випадку, виходить хто володіє водою, той володіє світом, нехай навіть у контексті невеличкого села. Все ж таки вагома влада, погодьтеся.
В центрі села знаходиться відремонтований будинок культури, в якому проводяться культурно-масові заходи для селян. Також, на його території розміщена сільська бібліотека, яка користується постійним попитом у місцевих жителів. Фонд бібліотеки налічує 5886 книжок. Відвідує її як старше, так і молоде покоління. Якщо вдаватись у кількісні дані, то кількість дорослих читачів становить 251 особу, дітей – 50. Бібліотекарі у свою чергу роблять усе можливе для того, щоб створити комфортні умови для відвідувачів бібліотеки. Тут цінують кожного, як читача з досвідом, так і читача початківця.
Та життя вирує не лише в бібліотеці. У школі, яка налічує всього на всього 45 учнів, яких привозять сюди з сел Диковичеве, Сабове та Червінки. Як зазначив вчитель молодших класів, який люб’язно погодився провести нам невеличку екскурсію школою, мала кількість учнів насправді є великою проблемою.
Бо в школі створені усі належні умови для навчання, відпочинку, обіду та занять спортом. Працює комп’ютерний клас, в якому діти із задоволенням займаються, освоюючи новітні технології та ідуть в ногу з часом.
Крім того, в рамках нової української школи створені належні умови для навчання дітей з інклюзією, наразі їх троє. Навчають дітей та надають кваліфіковану допомогу не лише спеціалісти в галузі освіти, а й психологи. В рамках цього проекту для школи закуплені зручні стійкі парти.
Ще у школі облаштовано спортмайданчик з кортовим покриттям, на якому відбуваються районні і навіть обласні змагання з футболу.
Отже, всіма закладами, розміщеними на території Мар’янівської сільської ради, опікується як керівництво сільради, так і самі мешканці села, підтримують в охайному стані та оновлюють приміщення, а головне, прагнуть до розвитку та самовдосконалення, дбаючи не лише про прийдешні, а й про наступні покоління.
Далі буде.
Залишити коментар