Українка в Парижі живе майбутнім, вірою у перемогу України та надією на зустріч із батьками та чоловіком
Інтерв'ю
Українка в Парижі живе майбутнім
/

Ірина, приїхала до передмістя Парижа з дочкою 12 років до україно-французької сім'ї.

- тимчасовий захист запропонувала подруга сестри, і так вийшло, що ми залишилися, на околиці Парижа. Нам пощастило, ми добре влаштувалися.

Що вартує це «пощастило» і як насправді будувала своє життя Ірина у Франції, далі в оповіданні від першої особи.

Ми поїхали з України 2 березня. Жили  у Києві, але з початком війни, вся родина зібралась в батьківсткому будинку у Глевасі, Київська Обл. Запаси їжі та палива зробили заздалегідь на всяк випадок. У мене був ковид і ми чекали доки я одужаю. За першої ж нагоди збиралися їхати вшістьох на вокзал для евакуації. З нами були дві жінки з Луганська, родички чоловіка Олексія, який на той час вже був у територіальній обороні Київської області.

Чоловіки нас попередили, що потрібно виїжджати терміново, якщо окупант увійде до селища, то не залишить нікого здоровими та неушкодженими.

Одного дня, у перерві між бомбардуваннями, зателефонував татовій знайомий і розповів, що вони їдуть колоною, з десяти легкових автомобілів, на Закарпаття і скоро будуть у Глевасі. Тато каже йому, - стійте чекайте, зараз під'їдуть мої.

Ми сідаємо в татову машину, вшістьох, дитину в багажник і вперед. Так і їхали до Молдови з дитиною у багажнику. У Хмельницьку ми пішли від колони, у бік Молдови, бо побоялися, що на кордоні з Польщею будемо дуже довго стояти. З Молдови до Румунії. У Румунії переночували у готелі. Жінки з Луганська далі поїхали самостійно, розуміючи, що Європою з дитиною в багажнику ми вже не зможемо пересуватися. 15-18 годин за кермом на день, у стресовому стані. Переночували у подрузі, у Будапешті і далі Європою.

У Румунії нас на трасі зустрічали місцеві жителі, дивилися номери з України та зупиняли з їжею та чаєм, просили зупинитися, віддихатися, перепочити. Те саме було в Молдові. Зупиняли, давали їжу, давали засоби гігієни, шампунь, мило, питали, що треба з першої потреби.

Дякую татові. Ми виїжджали з Глевахи, у нас було два баки заправки. Тато спочатку війни тримав баки заправленими, за що йому величезне спасибі. Тільки завдяки цьому ми без проблем виїхали з України та доїхали до Румунії.

Переночували ми у Німеччині та поїхали на Францію.

Шість днів ми діставалися Франції.

У Європі близьких знайомих у мене не було. Мою сестру запросила шкільна подруга, незважаючи на те, що нас було п'ятеро, а в них у самих родина не маленька, три хлопчики, мама з України вже приїхала, але вона твердо сказала: - Приїжджайте, погостюєте тиждень-два, та приймете рішення в якій країні залишатися на час війни.

Три дні я просто спала, відсипалася і далі ми не знали куди їхати.

ГАРЯЧІ НОВИНИ

ПОПУЛЯРНІ

НОВИНИ

Researchers have opened a common page of the history of France and the USSR in the Second World War
Слов'янська асоціація у Франції
Researchers have opened a common page of the history
Посадовець Луганської ОВЦА збрехав журналістам про своє авто
Сергій Гайдай збрехав, що їздив на авто товариша.
У Києві незаконно працює «кишеньковий» державний обласний центр пластичної хірургії
Розслідування щодо центру пластичної хірургії
Вчені встановили, чому зовнішність на фото не відповідає реальності
Аби прояснити питання правдивості дзеркал, потрібно згадати уроки історії, фізики та анатомії
Луганський обласний фізкультурний центр "Олімп" - чотири роки корупційних дій
Історія дерибану землі Луганського обласного фізкультурного центру "Олімп" почалась у 2016 році, та продовжується до сьогодні.
Від благодійних вечорів до волонтерської кухні та постачання десятків тон гумдопомоги: Україну впродовж дев’яти років активно підтримує БО «Доброславіє»
Jul 31, 2022, 10:55:56 AM
Від благодійних вечорів до волонтерської кухні

Минуло майже дев’ять років, з жовтня 2013-го, як у Луганську була зареєстрована Благодійна Організація «Доброславіє», керівником якої є наш земляк, луганчанин Андрій Ігорович Чудовський. З самого початку БО «Доброславіє» займалася організацією благодійних вечорів для діточок та наданням соціальної допомоги незаможним громадянам Луганщини. 

З початку російської агресії в Україні, у 2014 році, члени БО «Доброславіє» з тимчасово окупованої території переїхали до Києва, де почали організовувати гуманітарну допомогу нужденним вимушеним переселенцям з Луганської області, учасникам АТО, згодом – учасникам операції об'єднаних сил України. Також, із перших днів війни на Донбасі було організовано фонд допомоги Національному Головному військово-клінічному шпиталю у місті Києві.

доброславіє

Андрій Чудовський зміг налагодити відносини з іноземними партнерами, які допомагали Україні не тільки продуктами, але і всім необхідним, чого потребували як внутрішні переселенці, так і воїни, які захищали кордони України на сході країни.

волонтерська кухня

З перших днів від початку активних бойових дій у 2022 році та повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Андрій організував волонтерську кухню, яка годувала п’ятсот пенсіонерів та хлопців із територіальної оборони на день.

пицца бойцам

Також, одразу ж було організовано волонтерській центр у Німеччині, у місті Мюнхен, де БО «Доброславіє» займалася сортуванням та надсиланням гуманітарної допомоги до України. Чудовський зміг знайти та організувати волонтерів зі знанням німецької мови. Фактично з нуля зміг забезпечити донорські запити фонду. Проводив щоденні зустрічі й переговори з меценатами та благодійними фондами Німеччини.

В активі фонду десятки тон гуманітарної допомоги, відправленої до України.

Фонд активно шукає партнерів по всій Європі. Вже укладено кілька контрактів на постачання автомобілів для Збройних Сил України. Ведуться переговори з європейськими благодійними організаціями.

Здійснюються зустрічі з такими людьми «легендами» як Rosa, яка займається волонтерством 40 років. Завдяки їй у Німеччині збирають та передають тони гуманітарної допомоги в Україну. Влада міста Мюнхен передала на потреби благодійного фонду великий склад, допомагає з логістикою. У зборі допомоги для України бере участь все місто.

Rosa

В

Тренді

Researchers have opened a common page of the history of France and the USSR in the Second World War
Researchers have opened a common page of the history of France and the USSR in the Second World War

Researchers have opened a common page of the history

Посадовець Луганської ОВЦА збрехав журналістам про своє авто
Посадовець Луганської ОВЦА збрехав журналістам про своє авто

Сергій Гайдай збрехав, що їздив на авто товариша.

У Києві незаконно працює «кишеньковий» державний обласний центр пластичної хірургії
У Києві незаконно працює «кишеньковий» державний обласний центр пластичної хірургії

Розслідування щодо центру пластичної хірургії

Вчені встановили, чому зовнішність на фото не відповідає реальності
Вчені встановили, чому зовнішність на фото не відповідає реальності

Аби прояснити питання правдивості дзеркал, потрібно згадати уроки історії, фізики та анатомії

Луганський обласний фізкультурний центр "Олімп" - чотири роки корупційних дій
Луганський обласний фізкультурний центр "Олімп" - чотири роки корупційних дій

Історія дерибану землі Луганського обласного фізкультурного центру "Олімп" почалась у 2016 році, та продовжується до сьогодні.

Стулов Сергій Aug 8, 2022, 10:23:33 PM
Українка в Парижі живе майбутнім, вірою у перемогу України та надією на зустріч із батьками та чоловіком
Інтерв'ю
Українка в Парижі живе майбутнім

Ірина, приїхала до передмістя Парижа з дочкою 12 років до україно-французької сім'ї.

- тимчасовий захист запропонувала подруга сестри, і так вийшло, що ми залишилися, на околиці Парижа. Нам пощастило, ми добре влаштувалися.

Що вартує це «пощастило» і як насправді будувала своє життя Ірина у Франції, далі в оповіданні від першої особи.

Ми поїхали з України 2 березня. Жили  у Києві, але з початком війни, вся родина зібралась в батьківсткому будинку у Глевасі, Київська Обл. Запаси їжі та палива зробили заздалегідь на всяк випадок. У мене був ковид і ми чекали доки я одужаю. За першої ж нагоди збиралися їхати вшістьох на вокзал для евакуації. З нами були дві жінки з Луганська, родички чоловіка Олексія, який на той час вже був у територіальній обороні Київської області.

Чоловіки нас попередили, що потрібно виїжджати терміново, якщо окупант увійде до селища, то не залишить нікого здоровими та неушкодженими.

Одного дня, у перерві між бомбардуваннями, зателефонував татовій знайомий і розповів, що вони їдуть колоною, з десяти легкових автомобілів, на Закарпаття і скоро будуть у Глевасі. Тато каже йому, - стійте чекайте, зараз під'їдуть мої.

Ми сідаємо в татову машину, вшістьох, дитину в багажник і вперед. Так і їхали до Молдови з дитиною у багажнику. У Хмельницьку ми пішли від колони, у бік Молдови, бо побоялися, що на кордоні з Польщею будемо дуже довго стояти. З Молдови до Румунії. У Румунії переночували у готелі. Жінки з Луганська далі поїхали самостійно, розуміючи, що Європою з дитиною в багажнику ми вже не зможемо пересуватися. 15-18 годин за кермом на день, у стресовому стані. Переночували у подрузі, у Будапешті і далі Європою.

У Румунії нас на трасі зустрічали місцеві жителі, дивилися номери з України та зупиняли з їжею та чаєм, просили зупинитися, віддихатися, перепочити. Те саме було в Молдові. Зупиняли, давали їжу, давали засоби гігієни, шампунь, мило, питали, що треба з першої потреби.

Дякую татові. Ми виїжджали з Глевахи, у нас було два баки заправки. Тато спочатку війни тримав баки заправленими, за що йому величезне спасибі. Тільки завдяки цьому ми без проблем виїхали з України та доїхали до Румунії.

Переночували ми у Німеччині та поїхали на Францію.

Шість днів ми діставалися Франції.

У Європі близьких знайомих у мене не було. Мою сестру запросила шкільна подруга, незважаючи на те, що нас було п'ятеро, а в них у самих родина не маленька, три хлопчики, мама з України вже приїхала, але вона твердо сказала: - Приїжджайте, погостюєте тиждень-два, та приймете рішення в якій країні залишатися на час війни.

Три дні я просто спала, відсипалася і далі ми не знали куди їхати.

ТИЖДНЕВИЙ

ОБЗОР

Протягом останньої доби в Україні лабораторно підтверджено 829 випадків COVID-19

6/19/20, 7:48:05 AM
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 18 червня в Україні підтверджено 34 063 випадки COVID-19, з них 15 447 одужали, 966 померли. Протягом останньої доби лабораторно підтверджено 829 випадків.