До нашої редакції звернувся громадянин Кирило Стрельченко, який заявляє про систематичне інформаційне переслідування, спроби маніпулювання громадською думкою та неправдиве висвітлення обставин судового конфлікту, в якому він виступає стороною.
Суть конфлікту
Зі слів Стрельченка, його ділові відносини із сім'єю Саранових та Гаркуш, які розпочалися у 2019 році, завершилися конфліктом та чисельними судовими процесами. У центрі спору — корпоративні права на ТОВ, які опоненти пов'язують з діяльністю автозаправних станцій. Стрельченко брав на себе зобов'язання внести певну суму інвестицій в майбутній спільний бізнес, його опоненти – зробити необхідні дозвільні документи. Стрельченко свої зобов'язання почав сумлінно виконувати, сплатив чималу суму грошей для забезпечення майбутньої легальної діяльності, проте не отримав дозвільної документації яку очікував отримати, а перший же отриманий дозвіл виявився підробленим. Документи своїх судових справ Стрельченко надав нашій редакції для ознайомлення, при цьому заявив, що готовий будь-кому і будь-де висвітлити свою позицію з посиланням на конкретні документи по справах.
Судові суперечки
Станом на весну 2025 року між сторонами триває 12 судових проваджень в різних юрисдикціях. перебувають на різних стадіях розгляду і багато з них — в апеляційному чи касаційному процесі.
Як повідомляє адвокат Стрельченка К.В., така кількість позовних проваджень пов’язана в першу чергу з тим, що опоненти Стрельченка К.В. звертаються з надуманими позовами, в яких послідовно програють, щоб затягнути сам процес судового розгляду.
Інформаційна атака чи журналістика?
Особливе занепокоєння викликали публікації на платформі «Дарниця LIVE», автором яких виступає Анатолій Олешко. Стрельченко двічі звертався до онлайн-медіа «Дарниця LIVE» з метою розміщення його бачення подій, проте позитивної відповіді не отримав.
Крім того, Стрельченко звертає увагу на факти тиску та спроб впливу на судові процеси, зокрема шляхом створення штучного "громадського резонансу", в тому числі із залученням осіб у військовій формі, які, за його словами, не мають жодного стосунку до Збройних Сил України. Окремо він згадує і про 2 кримінальні провадження щодо перешкоджання законній адвокатській діяльності його представника та 2 кримінальні провадження щодо шахрайства Гаркуші І.В., Панютиної Н.В. та Саранова Г.Є. відносно Стрельченка К.В.
Позиція редакції
Ми вважаємо, що в конфліктних ситуаціях, пов'язаних із судовими справами, особливо коли йдеться про звинувачення в шахрайстві чи недобросовісній поведінці, критично важливо забезпечувати баланс подачі інформації. Висвітлення лише однієї сторони порушує принципи журналістської етики, закріплені, зокрема, у Кодексі етики українського журналіста.
Редакція публікує цю статтю як відповідь на серію попередніх публікацій на платформі «Дарниця LIVE», які так і не надали свою платформу для розміщення альтернативного погляду, з метою дотримання стандартів об'єктивності, збалансованості та повноти інформації. Ми надаємо право Кирилу Стрельченку викласти власну позицію, що має громадське значення у контексті дотримання прав людини, презумпції невинуватості та чесного судочинства.
Засідання у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду 21.11.2024 року. Опоненти з розумінням, що в них немає правової позиції притягли в судове засідання тітушок у військовій формі та типу “незалежних журналістів” з ГО “Голос України”, де кінцевими бенефіціарними власнками є Сергій Саранов та Володимир Гаркуша.
Позаду від адвокатів керівник тітушок Малярчук Віктор, він же Кадилак, він же “представник” президента.
Пост адвоката Вакуленко після нападу на неї Віктора Малярчука
Тітушки в формі, типу “вільні слухачі” про яких Віктор Малярчук розповідає, що вони тільки що з Бахмута повернулися
Віктор Малярчук, він же керівник тітушок з позивним “Кадилак” спілкуєьться з Гоголь Євгенією, яка незаконним способом зайняла місце Стрельченко як директора ТОВ “ЕЛЕКТРОЕНЕРДЖІ” та ТОВ “ЕЛЕКТРОМОБІЛ” та відібрала його частку у складі учасників даних товариств. Незаконні дії реєстратора були скасовані Наказом Мін’юсту № 2137/5 від 07.06.2023 року, чим відновлено Стрельченка як учасника ТОВ “ЕЛЕКТРОЕНЕРДЖІ” та ТОВ “ЕЛЕКТРОМОБІЛ”
Як я став жертвою шахраїв
Автор: Стрельченко Кирило
Я ніколи не думав, що опинюся в ситуації, коли змушений буду публічно виправдовуватися через хвилю наклепів та маніпуляцій. Але, з огляду на численні однобічні публікації Анатолія Олешка, які систематично перекручують реальні факти та поширюють брехню, я змушений розповісти правду — свою правду.
Щодо публікацій розміщених онлайн-медіа «Дарниця LIVE» в різний час авторства Анатолія Олешка, які є однобічними, неправдивими та висвітлюють позицію лише однієї сторони, вважаємо за необхідне надати версію іншої сторони, яка в цих публікаціях обливається брудом без права на своє висвітлення позиції.
По-перше, щодо начебто співпраці будь-кого в цій історії з росією, то ніхто з названих в публікаціях, розміщених в різний час авторства Анатолія Олешка, ніколи не мав ані бізнесових, ані будь-яких інших стосунків з росією.
По-друге, немає ніяких заправок які через примусовий продаж забирає Стрельченко.
По-третє, предметом позовів, на які посилається в своїх публікаціях Анатолій Олешко, є корпоративні права ТОВ “ЕЛЕКТРОЕНЕРДЖІ” та ТОВ “ЕЛЕКТРОМОБІЛ”, а не майно у вигляді міфічних АЗС.
У цих публікаціях мене намагаються зобразити загарбником, маніпулятором, навіть агентом впливу. Це — цинічна неправда. Я ніколи і ні в кого не забирав ніяких заправок за 20 тис. гривень. Я ніколи не мав і не маю жодних бізнесових або особистих зв’язків з росією — будь-які натяки на це є не просто абсурдними, а й небезпечними в умовах війни.
У 2019 році я познайомився з сім’ями Саранових та Гаркуш, які пов’язані родинно та бізнесово. Вони запросили мене до участі в їхньому проєкті — мережі автозаправних станцій. Мені запропонували викупити по 50% у шести новостворених ТОВ, дві з яких — ТОВ «ЕЛЕКТРОЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ЕЛЕКТРОМОБІЛ», по 20 тисяч гривень за частку.
На словах мені обіцяли повну легалізацію бізнесу — дозвільну документацію, землю, ліцензії, майно. Я повірив — і вклав перший транш, набагато більше $100 000. Натомість отримав підроблені сертифікати ДАБІ на будівництво АЗС. Коли я запитав, у чому справа, у відповідь почув від пана Саранова: «Це юристи щось переплутали. Справжні документи будуть, але треба ще $150 000».
Я, вже підозрюючи обман, погодився — але виключно у вигляді позики, оформленої нотаріально. Я дав їм шанс — до жовтня 2021 року. В результаті — ані документів, ані повернення коштів. І, звісно, жодного реального бізнесу. Мене просто годували обіцянками — «ще трохи, ось-ось усе буде».
У листопаді 2022 року я звернувся до суду. Як тільки Сарановим та Гаркушам стало зрозуміло, що грошей від мене більше не буде, почалися маніпуляції з корпоративними правами — мене незаконно виключили з учасників ТОВ, зняли з посади директора. Це не був бізнес — це була шахрайська схема прикрита словами про партнерство.
На сьогодні триває 12 судових проваджень, більшість в активній фазі. Деякі рішення ухвалено на мою користь, деякі — на користь опонентів. Усі вони оскаржуються. Єдине рішення, яке набрало законної сили і не оскаржується — це рішення судді Джарти В.В. у справі № 910/16887/23, де єдиним вірогідним доказом суд визнає Акти приймання-передачі часки завірені нотаріально.
Я не зупинюся. Я продовжу боротися — до останньої інстанції, в тому числі і в Європейському суді з прав людини, якщо доведеться.
Мені шкода, що в інформаційному просторі легше повірити брехні, ніж перевірити факти. Але я залишаюсь відкритим до суспільства, журналістів і правди.
Я є патріот своєї країни, займаю активну громадянського позицію, регулярно допомагаю нашим воїнам як можу, в тому числі донатами.
Я — не шахрай. Я — жертва шахраїв.
Залишити коментар