Маніпулятивні технології та гендерні стереотипи в українських медіа

29 січ. 2025 р., 16:06:37

ВИКОРИСТАННЯ У МЕДІА МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «ОДЯГ ДЛЯ САМОТНІХ ТА НЕЩАСНИХ ЖІНОК»: ЯК ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ ПРОЦВІТАЮТЬ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

Наша держава серйозно зіштовхнулася з питанням гендерної рівності значно пізніше за країни Заходу. У той час, як там вже проходили феміністичні рухи, Україна перебувала під тиском патріархальної системи. Мостом для порозуміння між двома абсолютно різними світоглядами стали ЗМІ. Саме медіа сформували уявлення про рівноправність двох статей та підкреслили важливість їхніх прав. 

Після багатьох років радянської влади ми спостерігаємо неймовірні зміни у сприйнятті різних типів поведінки людей, проте навіть сьогодні присутня певна стереотипізація з боку журналістів. Така поведінка сприяє поширенню подвійних стандартів серед населення щодо суспільних норм. Наприклад, чоловіки багатьма вважаються сміливими бізнесменами, а жінки є типовими домогосподинями, які вічно худнуть. Ні для кого не секрет, що найважчий удар у медійних матеріалах бере на себе жіноча частина аудиторії. Це пояснюється більшими охопленнями та відповідно більшим прибутком для тих, хто досі живе за совєтськими стандартами. Розглянемо найбільш поширені стереотипи в українських медіа.

ТСН — центр стереотипів

Як показують статті в рубриці «Гламур» та «Леді», велика частина матеріалів присвячена новинам про жінок-знаменитостей, особливо щодо їхнього зовнішнього вигляду на публічних заходах. Описуються вбрання, модні тенденції та скандальні образи, що підкреслює зосередженість на зовнішніх, а не внутрішніх досягненнях.

Більшість заголовків, представлених на зображеннях, стосуються тем, які в суспільстві стереотипно вважаються «жіночими» — мода, краса, дієти, здоров'я, поради щодо господарства. Складається враження, що жінки цікавляться переважно такими темами, а чоловіки ніколи нічого схожого не шукали б.


жіночий гламур

запит дієта

Фото: скриншот

Також, аналізуючи більше статей, усвідомлюємо ідеалізацію типової «домогосподарки». У рубриках, як наприклад «Господиня», простежується традиційний погляд на роль жінки як хранительку домашнього вогнища. Це лише поглиблює стереотипізацію «ідеальної жінки», яка повинна займатися хатніми справами та дбати про сім'ю.

запит - господиня

Фото: скриншот

Ці приклади говорять про характерний підхід ТСН до висвітлення тем, де популярність, краса, здоров’я та домашні обов’язки неодноразово займають перші позиції в матеріалах.

Gazeta.ua: жінки = розпуста

Стереотипи, представлені на сторінках Gazeta.ua, зокрема в результатах пошуку за словами «відверто» та «білизна», відображають кілька класичних кліше, пов'язаних із жіночими образами в медіа:

— Об'єктивація жіночого тіла: жінок часто зображують у провокативних образах, де сексуальність домінує над усіма іншими якостями. Наприклад, статті про Кендалл Дженнер та Алессандру Амбросіо зосереджені виключно на тому, як вони виглядають у певних видах одягу, а не на їхній професійній діяльності.

газета ua

Фото: скриншот

— Мода на «відвертість»: слово «відверто» у багатьох заголовках підкреслює тенденцію до гіперсексуалізації моди, особливо коли йдеться про знаменитостей. Це створює ілюзію, що жінка отримує увагу лише через сміливий або провокаційний стиль одягу.

— Привілей віку та молодості: вікові рамки також відіграють роль у представленні жінок. У деяких випадках, наприклад, стаття про 42-річну Алессандру Амбросіо, журналісти підкреслюють вік, натякаючи на важливість підтримки молодого вигляду для жінок, навіть коли вони старші.

— Популяризація оголеності: опис фото Наталки Денисенко без білизни також говорить про оголеність як про засіб привернення уваги. Такий хід експлуатується для збільшення охоплень та переглядів.

пошук

Фото: скриншот

Необхідність змін

Гендерна рівність в українських медіа є важливою темою, яка потребує значної уваги. За останні роки спостерігається поступовий прогрес у висвітленні гендерних питань, проте проблеми все ще залишаються. Жінки досі недостатньо представлені в медіа, особливо на керівних посадах та у ролі експертів. Медійники продовжують породжувати стереотипи про жінок і чоловіків, впливаючи на суспільну свідомість і формуючи упередження. І це тільки перше, що приходить на думку.

З огляду на вище перелічене, є абсолютна потреба в запровадженні системи моніторингу медіа, які б оцінювали гендерну чутливість контенту. Також необхідно розробити етичні стандарти щодо та висвітлення гендерних питань в журналістиці. Ці два кроки — база нової свідомості, але докорінні зміни тягнуть за собою багато зусиль як з боку журналістів, так і з боку пересічних громадян.

 

журналістка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Навчально-науковий інститут журналістки.

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.