Хочу розповісти щодо ситуації масового блокування податкових накладних платників податку на додану вартість (ПДВ). Ситуація не нова, блокування почалось ще у 2017 році, активно проводилось у 2018 році, але такої агресивної та масової форми набуло тільки декілька місяців після початку 2020 року. Наразі блокуються податкові накладні практично на всі операції навіть у тих платників ПДВ, які мають добру репутацію та є доброчесними.
Що таке процес блокування простимо словами?
Продавець, який виготовляє продукцію, має на спеціальному рахунку кошти на сплату ПДВ. На цей рахунок кошти потрапляють від інших подібних операцій, якщо він отримує ПДВ. Якщо на рахунку немає коштів, він має їх туди покласти.
Тобто уявіть, що ми, продавець, підприємство чи фізична особа підприємець (ФОП), кладемо на уявний електронний рахунок живі кошти, по суті виводимо їх з обороту.
Ці кошти разом із податковою накладною блокуються. При такій ситуації покупець має сам уплатити ПДВ, яке буде у більшості випадків теж заблоковане, бо немає доказів правомірності операції.
Таким чином держава блокує суми коштів ПДВ обох контрагентів. При цьому ніхто не знає докорінно, чи ці кошти (інколи достатньо великі суми) просто лежать, чи держава використовує їх для “латання” дірок державного бюджету або для сплати комусь із посадовців її великої зарплати.
Скільки часу буде тривати блокування теж залежить від різних обставин, в першу чергу, від того, наскільки чітко Державна фіскальна служба України (ДФС) сформувала причину відмови, чи зрозуміють платники ПДВ, що слід ще додати із документів, щоб доказати свою доброчесність.
Загадкові причини блокування.
Постанова КМУ від 11.12.2019 року № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (Постанова КМУ 1165) містить в додатках критерії ризикованості самого платника та окремо операції.
Сам нормативно - правовий акт не є апріорі поганим, навіть зрозуміла шляхетна мета його створення, але викладені нечіткі та незрозумілі норми, що дають можливість ДФС при наявності відповідної політичної волі суб'єктивно жорстоко підходити до прийняття рішення відносно підприємства та окремої операції.
Так, у критеріях ризикованості платника є норма (п.1) щодо блокування такого підприємства чи ФОП, який зареєстрований на підставі недійсних та підроблених документів. Ми можемо подумати, що таких випадків мало, і вони мають зразу переводитись у стан розгляду правоохороними органами, але ні — практика блокування свідчить, що в нас, на думку ДФС, кожне друге підприємство фіктивне. При цьому, звичайно, ДФС не передає інформацію в відповідні органи, а просто блокує податкову накладну.
А у п.8 закріплено, що контролюючі органи можуть блокувати податкові накладні у таких дивних ситуаціях, коли вони мають якусь інформацію про дане підприємство, що визначає ризикованість здійснення господарської операції. При цьому не пояснено, в якій саме формі має бути ця інформація: усна чи письмова, якщо письмова, то яким органом оформлена тощо.
У критеріях ризику операцій теж не все зрозуміло. Наприклад, ДФС може заблокувати, якщо чомусь вирішить, що дана операція не здійснюється на постійній основі, або що обсяг продукції, що хочуть продати більший за залишок, який мав б залишитись при купівлі підприємством для себе товарів. При чому в їх державному реєстрі вже міститься інформація з попередніх періодів, яка може прямо цьому суперечити та доказувати доброчесність платника ПДВ та правомірність операції.
Ще погіршує ситуацію те, що в Україні з майже 60 тисяч платіжних терміналів фіскалізовані не всі, а операції з використання них автоматично є ризикованими. Не завжди самі контрагенти здогадуються, коли проводять операцію, що стають в очах податківців автоматично злочинцями.
Щоб доказати власну правоту контрагенти мають дати всі первинні документи, в тому числі ті, які показують звідки сировина, топливо тощо, дати договір оренди приміщень, найму працівників та інше. Усі ці документи треба відскакувати та відправити на перевірку. ДФС може проаналізувати їх і відмовити знову, бо, наприклад, згідно його бачення економічних процесів на даному підприємстві мають працювати зовсім інший штат працівників.
Причини блокування — вгадай сам.
Пунктами 10-11 Постанови КМУ 1165 закріплено обов'язок контролюючого органу у разі блокування податкової накладної протягом операційного дня надіслати в електронній формі у текстовому форматі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної.
У квитанції має обов'язково зазначатись критерії з розрахованим показником та пропозиції щодо надання пояснень та копій документів.
І хоча в рішенні про визнання платника ризиковим передбачено зазначення конкретної причини блокування, на практиці ДФС просто вказує пункт постанови, де даючи ні в усному, ні текстовому режимі пояснень. Таким чином підприємства та ФОП, які працюють по ПДВ, мусять здогадатись причину відмови та самим вирішити, які документи спростовують їх ризикованість чи операції.
Наслідки блокування для економіки держави в цілому.
Коли кажуть, що Постанова КМУ 1165 унеможливлює укладення фіктивних угод та операцій з метою виводу коштів із бюджету, то це не правда. Такі юридичні особи діють і досі. Ми маємо розуміти, що в таких схемах завжди замішані посадовці, а інколи навіть політики, без їх участі та допомоги, прикриття, неможливо це зробити.
Постанова КМУ 1165 душить не їх, а малий та середній бізнес, що працює відповідно до законодавства України. Наразі існує реєстр податкових накладних та інші програми/бази/реєстри ДФС, куди і так доброчесні підприємства подають звіти, вказує основні засоби, операції та інше.
Створена система блокування нічого нового ДФС не надає — всю подану інформацію в ході цього платниками ПДВ вони і так мають. Просто кожен раз юридичні особи та ФОП мають доказувати, що вони добросовісні та операції правомірні.
Слід нагадати, що в Україні діє “презумпція невинуватості”. Це принцип не тільки кримінального права, як дехто думає, він стосується усіх галузей: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Платники ПДВ — це юридичні особи та ФОП, які працюють “по чистому” в законодавчому полі України, блокування їх податкових накладних призводить до того, що вони мають переходити на іншу форму оподаткування або взагалі закриватись та працювати нелегально, а це в свою чергу ще зменшить обсяг надходження до бюджету.
Крім цього слід нагадати, що платниками ПДВ є в багатьох випадків невеликі виробники сільськогосподарської продукції, які не мають великого штату юристів та бухгалтерів, щоб кожен раз відстоювати власну правоту при проведені операцій із ПДВ. Блокування зупиняє їх роботу, вони зазнають збитків та банкротяться, переходять в тінь.
Так, яка ж доцільність блокування ПДВ?
Захистити бюджет від схем та “вимивання коштів”?
Чи залатати за рахунок платників ПДВ “дірки бюджету”?
Або можливо змусити “білі підприємства” піти у тінь?
Чи знищити в інтересах монополістів малі фермерів для скупки землі?
Питання залишається без відповіді.
Залишити коментар