У прифронтових містах Донеччини та Дніпропетровщини розгортаються дві несумісні реальності.
Перша живе у стрічках соціальних мереж і Telegram-каналах політиків та наближених фондів. Вона сповнена пафосу, драматичної музики та щоденних переможних звітів: у кадрі — втомлені люди з баулами, заплакані діти з іграшками, волонтери в бронежилетах і незмінне гасло: «Ще одна важлива місія виконана».
Друга реальність зафіксована на офіційних бланках військових адміністрацій. Вона суха, безжальна і свідчить про повний інституційний колапс системи прихистку.
Зіставлення офіційної відповіді Дніпропетровської ОВА з медійним серіалом нардепа Максима Ткаченка та керівника БФ «Крила Донбасу» Олексія Бахтина наочно демонструє: що насправді відбувається з людьми після того, як вимикається камера смартфона, і чому інструментом цього піар-конвеєра виявився автомобіль-фантом.
Акт 1. «Універсальний реквізит»: Як один бус закриває всі фронти
Головним героєм вересневого медіа-контенту БФ «Крила Донбасу» та Олексія Бахтина став білий вантажопасажирський мікроавтобус Volkswagen Transporter із великим брендуванням «ВПО УКРАЇНА» на капоті, телефоном гарячої лінії та іноземним номерним знаком британського зразка — AJ54 USE.
Хронологія публікацій у соцмережах за перший тиждень вересня 2026 року фіксує разючі метаморфози цього автомобіля:
1 вересня (Слов’янськ): Бус стоїть перед залізничним вокзалом серед штабелів коробок MySling та медичних розхідників BD Discardit™ II. Легенда — передача медикаментів підрозділу безпілотних систем 18-ї Слов’янської бригади НГУ.
4 вересня (Краматорськ): Той самий автомобіль із тим самим номером уже презентується як транспорт цивільної евакуації. Біля капота позують двоє жінка та мужчина з валізою. Підпис: «Евакуація цивільного населення з міста Краматорськ. Працюємо заради життя».
Вже через декілька хвилин таж сама жінка під другим кутом, але ж з автомобілем ВПО Україна
А ще через декілька хвилин публікація з тим самим чоловіком, але вже на фоні якоїсь рослинності
5 вересня (Краматорськ): Серія поодиноких фотографій: вальяжний дідусь із напівпорожнім пакетом-«маєчкою» та бабуся з паличкою без жодних валіз, сфотографовані біля бампера в приватному секторі як доказ чергової «масштабної евакуації».
А ще, того ж 5 вересня є жіночка у сірій кофті на фоні якось будинка.
Зверніть увагу на характер цих фото.
Поштучна «евакуація» заради кадрів біля того самого капота з номером AJ5... USE по черзі фотографують трьох одиноких літніх людей (жінка у сірій кофті, дідусь із поліетиленовим пакетом у руках, бабуся з паличкою у червоній куртці). Повна відсутність багажу для виїзду в іншу область. Люди, які евакуюються за 250 км на нове місце проживання в іншу область, не їдуть без валіз, постільної білизни та вузлів з майном.
Це пряме фотосвідчення локального «підвезення по місту» (до поліклініки, соцзахисту чи сусіднього району) з обов’язковою постановкою біля бампера заради галочки у звіті «Евакуація. Краматорськ 05.09.2026.р».
6 та 7 вересня (Краматорськ): Серійний конвеєр звітів біля одного й того самого бампера. Спочатку — літні люди з картатими торбами та переносками для котів, потім тій самі люди, тільки біля забору, але з ВПО Україна.
А наступного дня — підлітки та діти з м’якими гусаками в руках та з самим Бахтіним, та підпис про ситуацію у Краматорську, яка загострюється
Таж сама родина тільки без Бахтіна та позаду той автівки
7 вересня (вечір): У форматі Reels підпис до кадрів раптово мутує: тепер це одночасно «ЕВАКУАЦІЯ. СЛОВ’ЯНСЬК ТА КРАМАТОРСЬК».
8 вересня (Слов’янськ): Новий ролик — і нова сюжетна лінія. Поруч із черговим фото біля капота додається надчутлива історія: «допомогти родині у пошуку військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання у місті Вовчанськ, Харківська область».
9 вересня, ранок у повідомленнях з евакуації зовсім видався кумедним. Конвеєр дійшов до відвертої постановки на так званих "консервах". Вранці 9 вересня фонд одночасно звітує про дві різні місії — у Краматорську та мікрорайоні Черевківка (Слов’янськ). На відео жінка з двома дітьми. Цей епізод - просто класика жанру так званих «консервів» (заздалегідь відзнятого матеріалу, який публікують пізніше під виглядом прямого ефіру чи ранкових новин). Обмовка та реакція підлітка, коли жінка на відео починає з фрази «Добрий вечір», а син ховає усмішку - це чистий прокол режисури.
Це свідчить тільки про те, що матеріал знімався напередодні ввечері, але був «законсервований», щоб заповнити ранковий SMM-слот наступного дня. А подивиться на друге фото, на світловий баланс і кут сонця: відео з Краматорська, жінка в блакитному кардигані, сонячні промені падають під дуже низьким кутом, пробиваючись крізь крони дерев і підсвічуючи верхні поверхи цегляного будинку праворуч теплим золотистим відтінком. Це характерне вечірнє сонце перед заходом (Golden Hour), а не ранкове розсіяне вересневе світло на сході.
Подвійна присутність в один ранок: Краматорськ vs Слов'янськ (Черевківка) з різницею в лічені хвилини публікуються дві «евакуації»: «Евакуація. Краматорськ 09.09.2026.р» (жінка з двома картатими баулами біля під'їзду). «Евакуація. Слов'янськ — (Черевківка) 09.09.2026.р» (жінка з двома дітьми та шкільними валізами біля паркану в приватному секторі).
Черевківка - це південне передмістя/селище в межах Слов'янська, фактично на межі з Краматорськом (між ними буквально 10–12 кілометрів прямої дороги).
Тобто автомобіль просто катається по околицях двох суміжних міст, під'їжджає під ворота або під'їзди, робить серію фотографій/відео під різними ракурсами - і в стрічці це виглядає як «невпинна робота фонду на різних напрямках».
Географія та легенди тасуються щодня: військове забезпечення, Краматорськ, Слов'янськ, Черевківка, пошук зниклих під Вовчанськом. Проте сувора дорожня логістика миттєво руйнує міф про «міжобласні евакуаційні місії». Відстань від Слов’янська чи Краматорська до Дніпра становить близько 240 км в один бік.
З урахуванням стану доріг, проходження блокпостів із ретельними перевірками документів, адресної посадки людей похилого віку та дітей, вивантаження баулів у хабах і зворотного шляху, один круговий рейс забирає від 10 до 11 годин. Здійснити більше одного рейсу на добу одним водієм у прифронтових умовах неможливо.
Регулярна поява роликів з новими людьми біля того самого бампера вказує на очевидне: пасажирів возять на короткі відстані (наприклад, між Слов’янськом і Краматорськом до залізничного вокзалу чи автостанції), але в соцмережах це пафосно упаковується як масштабна державницька місія фонду та бренду «ВПО України».
Акт 2. Фантом із Норіджа: Що приховує номерний знак
Журналісти редакції вирішили перевірити реєстраційну історію мікроавтобуса, який відкрито курсує прифронтовою зоною під британським номером AJ54 USE.
Офіційний урядовий реєстр транспортних засобів Великої Британії (DVLA на порталі gov.uk) на запит щодо номера AJ54 USE видав вичерпні дані:
- Марка авто (Make): MITSUBISHI (а не Volkswagen).
- Колір (Colour): BLACK (Чорний — тоді як у кадрі білий бус).
- Об'єм двигуна: 2477 cc (дизельний силовий агрегат позашляховика чи пікапа).
- Рік випуску: 2004.
- Статус техогляду (MOT) та податку (Tax): Прострочені ще 16–17 лютого 2015 року.
- Експортний маркер (Export marker): Yes (автомобіль офіційно списаний та експортований зі Сполученого Королівства понад 11 років тому — 24 лютого 2015 року).
Висновок однозначний: номерний знак AJ54 USE взагалі не належить цьому мікроавтобусу. На білий Volkswagen Transporter начепили номерну плашку від старого чорного дизельного Mitsubishi, який вибув з британського реєстру понад десятиліття тому.
Використання так званих «клонованих» або фальшивих номерних знаків (Number Plate Cloning) — це пряме порушення законодавства (ст. 121-3 КУпАП). Автомобіль-фантом спокійно перетинає блокпости та виконує роль мобільної декорації, закриваючи грантові звіти та підживлюючи медійну активність.
Акт 3. Накази влади: Примусова евакуація в нікуди
Паралельно з волонтерським SMM-конвеєром державні структури розгорнули масштабний адміністративний тиск.
- 3 липня 2026 року начальник Дніпропетровської ОВА видав розпорядження № 1278/0/527-26 про обов'язкову евакуацію з 9 сіл Синельниківського району. Офіційними транзитними пунктами визначили два центри в Дніпрі — на пл. Вокзальній, 15 та проспекті Сергія Нігояна, 53.
- 18 серпня 2026 року на засіданні Ради оборони області керівник ОВА Олександр Ганжа та т.в.о. начальника ГУНП Олександр Миргородський підвищили градус: оголошено примусову евакуацію родин із дітьми ще з 16 населених пунктів Миколаївської, Петропавлівської та Української громад. Дедлайн — 30 діб, цільова аудиторія — понад 2 000 дітей. До виконання оперативно залучили підрозділи поліції та ДСНС.
Коли держава задіює репресивний апарат поліції для примусового вивезення тисяч неповнолітніх, постає фундаментальне питання: як уся ця операція документується, куди саме спрямовують людей і де вони житимуть після закінчення терміну в транзиті?
У відповідь на офіційний запит Інформаційного агентства «АРГЕНТУМ» від 20 серпня 2026 року керівництво Дніпропетровської ОВА повідомило, що запитуваних відомостей у готовому вигляді «немає», а їх надання потребує «створення нової інформації». Запит просто скинули за вертикаллю — до обласного Департаменту соціального захисту населення.
Акт 4. Відповідь № 6041/0/192-26: Капітуляція системи прихистку
Офіційний документ Департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської ОДА від 08.09.2026 (вих. № 6041/0/192-26) за підписом директорки департаменту Олени Кришень розкрив реальний стан речей без цензури.
Сухі цифри урядовців спростовують будь-які телевізійні гасла про турботу:
- Коефіцієнт державного розселення — 1,5%:
З 21 серпня 2024 року через транзитний центр у Павлограді пройшло 61 386 людей (28 444 — з Донеччини, 32 942 — з Дніпропетровщини). Держава та місцеве самоврядування спромоглися знайти довгострокове житло лише для 932 осіб. Решта 98,5% переселенців опинилися сам на сам із комерційним ринком нерухомості.
- 285 койок і ліміт у 72 години:
На всю стратегічну прифронтову область функціонує всього 5 транзитних центрів сумарно на 285 ліжко-місць. Офіційний строк перебування в них становить до трьох діб. Після 72 годин люди зобов'язані піти геть. Куди? Місця тимчасового проживання (МТП) у тому ж Павлоградському районі (719 місць) заповнені рівно на 100%.
- Вокзальне сито:
Через транзитний хаб у Дніпрі на пл. Вокзальній, 15 з початку 2026 року пройшло 4 342 особи. За вісім місяців до постійних шелтерів або гуртожитків вдалося скерувати лише 25 осіб — менше 0,6% від потоку. На 1 вересня там залишалося лише 6 родин (8 дітей).
- Криворізький глухий кут: Самостійна оренда замість підтримки:
Серед евакуйованих навесні та влітку 2026 року родин із дітьми, які прибули до Кривого Рогу, 2 111 родин орендують житло за власні заощадження, 1 208 туляться у знайомих та родичів, і лише 60 сімей отримали дах від держави. У Слов'янській громаді Синельниківського району 3 300 переселенців пішли на приватний ринок, а влада змогла прилаштувати лише 5 родин — відправивши їх за сотні кілометрів до Закарпаття (у Берегове).
- Лікарняна маскування замість соціальних послуг:
Через брак спеціалізованих інтернатів самотніх людей похилого віку просто списують до закладів охорони здоров'я. Лише через хаб на вул. Сергія Нігояна, 53 до лікарень на довготривалий сестринський догляд розподілили 315 людей. У Верхньодніпровську 14 із 17 прибулих одразу поклали до терапевтичних відділень міської лікарні.
При цьому на запитання журналістів про те, чи веде влада моніторинг долі родин через 1, 3 і 6 місяців після виселення із хабів, та як організовано навчальний процес і харчування для вивезених дітей у навчальному році 2026/2027, департамент не відповів жодним словом. Система їх просто не рахує.
Хто відповість за «евакуаційний конвеєр»?
Картина вибудувалася цілісна і цинічна.
З одного боку — військове керівництво та поліція наказово змушують тисячі родин покинути рідні домівки, не маючи в області резерву житла більше ніж на 72 години перебування.
З іншого боку — політичні діячі та підконтрольні фонди підхоплюють цю хвилю, випускаючи на прифронтові дороги білий мікроавтобус із наліпкою «ВПО УКРАЇНА» та чужими британськими номерами від утилізованого позашляховика. Ролики монтуються, перегляди зростають, спонсорські бюджети на паливо успішно списуються, а політичний капітал конвертується у претензії на посади в нових міністерствах.
Але в ту саму мить, коли вимикається запис відео і черговий пост з'являється у Facebook, для звичайних людей запускається безжальний секундомір: рівно три доби в транзитному центрі. Після 73-ї години сім'ї опиняються на привокзальній площі з валізами, поповнюючи лави тих 98,5% покинутих громадян, чиїм порятунком держава призначила банальне самовиживання.
Від редакції:
З метою встановлення походження мікроавтобуса Volkswagen Transporter із номерним знаком AJ54 USE, підстав його перетину кордону, законності використання підроблених номерних знаків та отримання спецперепусток у зоні ведення бойових дій журналісти ІА «АРГЕНТУМ» направили офіційні запити до Державної митної служби, Національної поліції України, Міністерства соціальної політики, а також органів військового управління та Донецької ОВА. Про результати перевірки ми повідомимо у наступних матеріалах розслідування.
Залишити коментар