Звільнення за прогул. Чи потрібно працівника шукати, якщо він не з'явився на роботу?

Розглянемо ті випадки, коли людина не з'являється на роботі тривалий час (більше 3 годин) без попередження та причин ви не знаєте.

Питання є важливим, бо нагадую, що:

1) навіть, якщо працівник не з'являється на роботі, ви, роботодавець, маєте сплачувати за нього ЄСВ та нараховувати мінімальну оплату його праці відповідно до його окладу (цю зарплату можна потім стягнути з нього, як штрафні санкції тощо). Самостійно відмовитись від ЄСВ роботодавець не має право. Окремі випадки місячної та більше відсутності працівників обговоримо нижче. 

2) ви несете відповідальність за життя та здоров'я особи, яка ніби то в цей час знаходиться на території вашого підприємства. Якщо така людина буде вбита у робочий час, а ви не зафіксуєте її відсутність на робочому місці, то правоохоронці разом із медичними працівниками можуть це кваліфікувати, як виробничу травму, що спричинила смерть. Навіть те, що особа вмерла за 100 км від підприємства не зменшить ваших проблем.

Відповідно до діючого законодавства, прогул необхідно зафіксувати. Це обов'язково вимагає складення акту із залученням свідків та за наявності витягу із журналу реєстрації працівників. Не встановлено окремих вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі, із печаткою підприємства. 

Слід уточнити, що кожен акт має бути складений на кожен окремий день прогулу. При цьому кожен акт має бути підписаний тими особами, які дійсно в цей день присутні. Кожного разу до акту слід додавати свіжі докази, наприклад, копію із журналу реєстрації працівників на цей день тощо. З точки зору юридичної логіки оформлення одного акту на весь період часу прогулу є помилковим, такий акт дуже легко оскаржити в суді. 

Після складання акту ви маєте на власний розсуд вирішити, який вид дисциплінарного стягнення будете застосовувати: догану чи звільнення. У той же час слід уточнити, що п.4 ст.40  Кодексу законів про працю України (надалі КзпПУ) вказано, що санкція за прогул є звільнення, яку можна застосовувати на розсуд керівника. Чіткої норми, що прогул може спричинити догану,  КЗППУ не містить. 

Для мене особисто, як юриста, ця норма п. 4 ст. 40 є імперативною в ракурсі обрання санкції: якщо вона закріпляє за даним порушення найжорстокішу санкцію, то не може йти мова про можливість обрання меншої. 

"Стаття 40 КзпПУ. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин."

Далі процедура вимагає залучення профспілки чи профспілкового працівника. Із цією вимогою можна ознайомитись в Стаття 43 КзпПУ. За рахунок цієї ланки процедура дещо розтягується в часі: “Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)”.

Нормами діючого законодавства України не встановлено обов'язку роботодавця: повідомляти працівника про складення акту та про звільнення; дізнаватись про причину відсутності будь яким способом; повідомляти про підписання наказу про звільнення. Такі вимоги юридично не обґрунтовані Я б не радила "грати у піддавки”: не шукати людину, не писати їй тони листів, не об'являти в розшук тощо. Нащо щось робити, якщо законодавець не сказав вам про це?!

При цьому:

1.Якщо особа з'являється та в судовому порядку доказує, що причина була серйозна, і вона не мала можливості повідомити про неї поки йшла процедура звільнення, то її поновлюють.

2.Якщо вона не звертається в суд, не має доказів про її спроби вас повідомити про відсутність, немає доказів її складного стану (просто ОРВІ тут не пройде, вона мала можливість вас повідомити про причину), то вона звільнена. Моя практика показує, що робітники, які не з'являються на роботу тижнями, дуже рідко коли є спроможними піти в суд: це дорого, тяжко, вимагає витримки, а вони і так "в загулі". Суд це не 1 день, це роки. Такий типаж людей, як прогульники, на це не здатний.

Я вважаю, що треба акти формувати при першому "зальоті" людини, а не через тиждень її відсутності, бо:

1. йде витрати на ЄСВ;

2. людині реально за цей час можуть "пробити" голову, а потім ще вам буде докучати поліція з бажанням це перекинути на "виробничу травму, що спричинила смерть” (скажуть, що труп ви просто вивезли - таке буває);

3. якщо буде купа подібних актів, то можна звільнити вже по 3 пункту ст. 40 КзпПУ: "систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення" . Цей пункт дещо складніше оскаржити в суді із боку працівника — прогульника.

Окремий випадок, коли особа, яка має повну зайнятість та працює "по трудовій" (не по цивільно-правовому договору), була відсутньою весь місяць. Якщо ви, як роботодавець, хочете оформити цей місяць прогулу по табелю,  то ваш юрист має на кожен окремий день оформити та правильно провести акти по прогулам. Не можна залишити пустим табель, якщо людина не у відпустці, якщо це не виробничий простій, оформлений наказом та подібні випадки.  

На практики роблять помилку - оформляють один єдиний акт прогулу на 1 день, і пустий табель на місяць- два. Звичайно, приходить перевірка, вона бачить 1 день прогулу, а інші дні - без доказів про наявність прогулів. Державна фіскальна служба України та  Державна служба України по праці  сприймає такі дні без актів не як прогули, а як спробу підприємства відійти від обов'язку сплати ЄСВ. Тим паче, що робітник при перевірці у більшості випадках починає стверджувати, що він працював (його можна зрозуміти, так йому ще і зарплату виплатять).

Тому ці місячні та більше прогули на практиці для підприємств обертаються великими штрафними санкціям. Для перевірки прогулів немає, є несплата за ЄСВ без причини. Краще вже звільнити людину, та хай судиться, ніж тримати її і кожен день оформляти на неї купу документів. 

Звичайно, консультація є поверхневою, у разі виникнення подібних та інших питань щодо трудового права, можете звертатись на lilya.veryovkina@gmail.com 

Матеріал підготувала Вірьовкіна Лілія, юрист, ФОП, голова ГО “Ти потрібен Україні” та ГС “Сильніші разом”.