Ви унікальні: 6 речей, яких насправді не потрібно соромитися

7 oct. 2020 à 11:27:59

У сучасному світі проблема невдоволення собою є надто поширеною і актуальною. Також, на жаль, зазвичай кожному другому немов необхідно закцентувати увагу на порівняннях людей, висловлюючи критичну думку в образливій формі, найчастіше з метою підвищення власної самооцінки. 

Мало того, що це некоректно, але і такі люди не беруть в рахунок особливості характеру тієї людини, на чию адресу це йде. Припустимо, хтось просто пропустить це повз вуха, що до речі, правильно, а для когось – це може стати ударом, який приведе до психологічної травми.

Редакція «По той бік діалогу» пропонує поговорити про речі, через які більшість «гризе» себе та соромиться, а також про те, чому не слід цього робити. А от переконаєтесь ви або ні – ваша справа.

Зовнішість

сором 1

Згідно з досліженнями Університету Чепмена, лише 28% чоловіків і 26% жінок повністю задоволені своєю зовнішністю. Сумно, що показники задоволених собою людей настільки малі, але більш того, 6% чоловіків і 9% жінок вважають себе вкрай непривабливими і хотіли б багато чого змінити у своїй зовнішності. Родимки, вуха не тієї форми, сідниці, ноги, груди, ніс, очі, ріст, вага, веснянки, живіт, вуста, навіть розмір ноги – цей перелік можна вести безкінечно. 

Більшість складає у себе в голові якийсь ідеальний образ того, якими вони повинні бути, забуваючи, що ідеальних людей немає. А ці всі канони «краси», які можна побачити у модних журналах або на телебаченні – все це суб’єктивне.


Насправді кожен приклад особливостей зовнішності, про які ми згадали вище – частина вашої унікальної, відмінної від усіх особистості. Як що ви не такі, як всі, не можна вважати себе «якимсь не таким, з недоліками». Вмійте перетворити це у вашу перевагу та «родзинку».

Краще розвивайте свою особистість, силу характеру та вмійте не звертати увагу на кривдників, яким тільки б когось образити.

Матеріальне становище

сором 2

Для людей з низьким достатком вже існує цілий набір образливих слів. У суспільстві існує установка, що заробіток і рівень добробуту повністю залежать від людини, що досить багато працювати і добре старатися – і з часом це принесе успіх і гроші. А якщо ні того, ні іншого немає і людина живе скромно, значить, він просто ледачий безініціативний невдаха і сам у всьому винен.

До речі, найчастіше така поведінка зустрічається у підлітків, які просто народилися у багатих сім’ях. На словах строять з себе царів та вважають інших «нижчим класом», але на справі – самі нічого в житті не досягли, а лише хизуються достатком батьків. 

Насправді, мало хто бере до уваги, що рівень доходу складається з величезної кількості чинників, і не всі з них залежать від нас.

Здоров'я фізичне і ментальне, виховання, особливості характеру, матеріальне становище батьків, місце проживання, освіта, середовище, в якому людина ріс і обертався, удача, в кінці кінців. Так що там, навіть сила волі, яку всі навколо закликають розвивати, обумовлена ​​генетикою: комусь пощастило, а комусь не дуже. 

Пару років тому в Мережі з'явився соціальний ролик, який відмінно ілюструє, наскільки ми насправді не рівні. На відео група молодих людей збирається брати участь в забігу, але ведучий просить зробити крок вперед тих, хто ріс в повній сім'ї, мав можливість вчитися в хорошій школі, не страждав від бідності. І під кінець з'ясувалося, що шлях до фінішу – успіху – набагато коротше у тих, хто при народженні витягнув щасливий квиток.

Але як би не склалися ваші обставини у житті, не потрібно падати духом та робити з цих чинників відмовки – вже зовсім інша річ. Потрібно у любому випадку бути наполегливим та пробивним, чого можна досягти завдяки старанням, самовдосконаленню і бажанню.

Якщо ви зараз заробляєте трохи, живете дуже скромно і не можете дозволити собі, наприклад, дорогі гаджети, подорожі, одяг або делікатеси, ви абсолютно не повинні цього соромитися.

У зворотний бік це теж працює. Якщо ви нікого не обманули, не брали хабарів, які не крали, але при цьому дуже добре заробляєте – неважливо, самі або завдяки батькам – вам нема за що переживати сором, провину або незручність.

Суть у тому, що потрібно завжди залишатися розуміючою людиною, та не звеличувати себе, порівнюючи з іншими. 

Родина

сором 3

Кому-то дістаються чуйні і люблячі мама і тато, а чиїсь батьки проявляють жорстокість, п'ють, скоюють злочини, руйнують як своє життя, так і життя власних дітей.

Ті, кому не пощастило вирости в такій обстановці, часто соромляться поведінки своїх батьків. Але опинитися в складній сім'ї – не соромно. Батьків ми не вибираємо, і відчувати себе винуватим повинен той, хто зробив помилку, а не той, хто став заручником ситуації.

Робота

сором 4

У 2018 році у Мережі розповсюджувалось фото, на якому був зображений актор одного телешоу Джнффрі Оуенс, що працював за касою в супермаркеті. Артистична кар’єра пішла під відкіс, через що він був змушений піти працювати касиром, адже обов’язки та потреби ніхто не відміняв, необхідно було прогодувати себе і свою сім’ю. 

Очікувано, що під постами з фото було багато коментарів у знущальному тоні на кшталт «Від заучування ролей – до обслуговування черг» тощо.

На минулого актора сипалася безліч насмішок, але врешті-решт читачі, колеги-актори, а також небайдужі люди почали у масово підтримувати Оуенса. 

Звичайно, це не єдиний випадок, таких неймовірна кількість, про які заговорили як про кричущі – коли людину намагаються присоромити за те, ким він працює. 

Як правило, такий цькуванні піддаються ті, хто зайняті низько кваліфікованою працею: продавці-консультанти, касири, охоронці, вантажники, офіціанти і так далі.

І ця проблема стосується не тільки західного суспільства: в нашому оточенні запросто можна почути зневажливі жарти про двірників, вільну касу або роботу в «МакДональдсі».

Невже не зрозуміло, людина, якщо звичайно не робить нічого протизаконного, то вона ні в якому разі не заслуговує такого ставлення: у всіх різні стартові позиції. До того ж ми, на жаль, не маємо змогу обрати наперед, як складеться наше життя. І соромитися чесної праці абсолютно не потрібно. Якою би вона не була.

Самотність

сором 5

Ця «причина» для сорому ще більш абсурдна та незрозуміла.

Але самотніх жінок називають синіми панчохами і нагадують їм про «спливаючий час на годиннику життя» і перспективі зустріти старість в суспільстві 40 кішок. До одиноких чоловіків суспільство відноситься трохи більш поблажливо, але над ними теж жартують, відпускаючи жарти про холостяцький побут і нездатність самостійно приготувати яєчню, у результаті перспективу харчуватися пельменями та варениками до кінця життя або випрати шкарпетки. 

Якщо одинак ​​виявиться в компанії подружніх пар, їй (або йому) обов'язково почнуть роздавати поради, як побудувати відносини, а то і зовсім спробують посватати приятеля або приятельку. 

Не дивно, що самотня людина частенько відчуває себе ніяково, адже чомусь самотність привертає увагу та жалість оточуючих.

Особливо якщо це жінка. Особливо якщо їй за 35. Але відсутність пари – НЕ вада і не привід соромитися. Воно означає, що ви просто ще не зустріли потрібну людину, з якою хотіли б прожити життя. А може, і зовсім свідомо вибрали залишатися на самоті.

Кожна особистість індивідуальна та має право сама вирішувати, що їй треба, а що ні. А все інше – стереотипне мислення.

Особливості характеру

сором 6

Існують різні типи людей, у кожного з яких свої особливості. Наприклад, замкнутість. Або сором'язливість. А ще чутливість і вразливість. Також не можна забувати про запальність. А словом, будь-які риси, які не приносять нікому шкоди, але часто викликають подив і осуд: «Ну що ти вічно сидиш в кутку і ні з ким не розмовляєш! Не відбивайся від суспільства! Ти вже як біла ворона, від чого ти ніколи не здихаєшся!», « Ой, ти що, плачеш? Але це ж просто дитячий мультик, навіщо ревти?! Ніби малятко! Що з тебе взяти, істеричка» тощо. 

Внаслідок відлюдна або вразлива людина починає переживати, що з ним щось не так, і соромитися своїх якостей або інтересів. Але соромно має бути не йому, а тим, хто пред'являє претензії. Краще б такі люди при бажанні когось осудити, починали аналізувати свої помилки або недоліки. 

Не дарма кажуть "в чужому оці соломинку бачити, в своєму –  колоди не помічати".

Отже, перш за все, полюбіть себе такими, якими ви є, а далі просто запам’ятайте – думки оточуючих повинні відійти або на другий план, або зовсім не турбувати вас, адже ніхто не має права присоромлювати, про що б мова не йшла. Будьте розумніші та «вище» за все це.

Всі ми різні, але всі ми рівні.

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.