У квітні 2019 року міська рада міста Кропивницького затвердила Програму боротьби з амброзією полинолистою на території нашого міста на 2019-2023 роки. Спроби втілити цей задум в життя дали про себе знати ще у листопаді 2006 року. Тоді, Кіровоградська обласна рада прийняла рішення про затвердження обласної програми з ліквідації амброзії на території області в період з 2007 по 2011 роки. Виходячи зі змісту цієї програми перевага надавалась механічним, агротехнічним та хімічним методам, що застосовувались одночасно, а фінансування програми здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету України та за рахунок коштів місцевих бюджетів, землевласників і землекористувачів.
У 2012 році, Державною інспекцією з карантину рослин за участі Кіровоградського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу, також було розроблено програму з ліквідації амброзії на території Кіровоградської області на 2012-2016 роки.
Щоправда, обидві ці програми, час втілення в життя яких у сукупності склав цілих десять років, як бачимо, не приніс бажаних результатів та не виправдав багатообіцяючих сподівань.
Та, не зважаючи на низький рівень продуктивності даних програм, у цьому році на заходи боротьби з амброзією планують витратити кругленьку суму грошей у понад сім мільйонів гривень. Тож, враховуючи невдалі спроби минулих років в процесі багаторічної боротьби з амброзією, ми вирішили перевірити доцільність впровадження цієї програми, яка, власне кажучи, майже повністю віддзеркалює заходи, що передбачались програмами 2007-2016 років. Тож, почнемо.
Цьогорічна програма боротьби з амброзією включає в себе: механічний метод боротьби в місцях загального користування, який реалізує КП «Благоустрій» (іншими словами скошування амброзії) – понад 4 мільйони 49 тисяч гривень; роботи з ремонту земельних насаджень, висадка багаторічних трав – понад 1, 6 мільйона гривень; придбання гідросівалки – 1,2 мільйона гривень; придбання кущорізів SHTIL FS-400 (10 штук) – 304 тис. гривень; інформаційні заходи – 20 тисяч гривень; проведення конкурсу «Кропивницький без амброзії» – 20 тисяч гривень; придбання мотокультиватора – 35 тисяч гривень.
Детальніше ознайомившись з Програмою, можна зробити висновок про те, що вона в цілому має всього на всього декілька основних практичних пунктів, тож багатомільйонні вкладення в цілому підуть на скошування амброзії та висівання багаторічних трав на ділянках масового розповсюдження амброзії. Всі інші пункти програми головним чином спрямовані на широку інформаційно-роз’яснювальну компанію щодо методів боротьби з даним видом рослин, а також координація робіт, контроль за їх здійсненням, проведення обстежень на предмет виявлення нових вогнищ локалізації амброзії, якісного стану рослинних угрупувань, створених після посіву багаторічних трав і таке подібне у цьому ж дусі.
Та, ми вирішили з’ясувати чи варта гра свічок, і звернулись за кваліфікованою допомогою до фахівців у галузі ботаніки та лісового господарства з метою дізнатися наскільки ефективним та дієвим буде здійснення такої програми, якщо її, майже ідентичні в частині головних заходів у боротьбі з амброзією програми-попередниці, впродовж десяти років так і не змогли досягнути позитивних результатів і скоренити одну з самих алергенних рослин. Від спеціалістів з приводу цього ми дізналися багато цікавих фактів, та спершу декілька слів про саму рослину.
Амброзія являє собою дуже небезпечну карантинну рослину, під час її цвітіння, якщо сильно надихатись її квітом, навіть у людини, яка не має алергії можуть виникнути симптоми, подібні до респіраторного захворювання: підвищення температури, різь в очах, неможливість перебувати на сонці. Не кажучи вже про алергіків, які дуже важко переносять цей стан.
Амброзія це адвентивний вид рослин, що є чужорідним для нашої природної флори й заселяє він зрівняні ніші, тобто такі, де немає конкуренції з іншими видами рослин, при певних навколишніх умовах, таких як температура та вологість.
Росте амброзія також там, де порушений грунт. Як приклад, якщо взяти поле, пропахане культиватором і, в подальшому, засаджене кукурудзою та соняшником, не зважаючи на оброблення цих культур хімікатами, амброзія на території даного поля сягає одного метра у висоту, а на земельній ділянці, не займаною культиватором, росте лише дика трава і жодного пагону амброзії. В цілому з амброзією боротися можна і, навіть, потрібно. Але ефективність та результати цієї боротьби напряму залежать від обраних методів.
Фахівці запевняють, що не можна боротися з амброзією абстрактно, а лише в конкретному місці, враховуючи умови навколишнього середовища, в яких перебуває рослина та зробити так, щоб ці умови не були для неї сприятливими.
Косити амброзію, те ж саме, що боротися з вітряними млинами, непосильна праця ...
Спеціалісти зазначають, що косити амброзію, те ж саме, що боротися з вітряними млинами, непосильна праця, яка в кінцевому результаті не принесе бажаних плодів і ніяким чином не зменшить, і тим паче, не позбавить від цього небезпечного алергену. І ні в якому випадку не можна порушувати грунт, бо чим менше він порушений, тим менша вірогідність, що він там поселиться далі. Слід, також, враховувати, що амброзія має дуже багато дрібного насіння, тому банк цього насіння в землі дуже великий. Тому найкращий спосіб у боротьбі з цією злощасною рослиною це виривання її з корінням.
Культивацією побороти амброзію, також, неможливо. Зараз закультивуєш, а згодом вона на цьому ж місці й виросте.
Тож, вислухавши думку фахівців, ми прийшли до висновку, що заходи, передбачені цьогорічною Програмою боротьби з амброзією, а саме її скошування та культивація, як і у минулі роки, не принесуть бажаних результатів, і навіть на крок не наблизять суспільство до вирішення цієї важливої проблеми.
І тут постає питання, чим керувалась та група депутатів, коли виділяла сім мільйонів гривень на впровадження в життя такої, заздалегідь невиправданої програми?
Крім цього, ми знайшли інформацію про те, що існує Програма, яка була прийнята Кіровоградською міськрадою ще в січні 2017 року «Про утримання, благоустрою та розвитку житлово-комунального господарства міста Кропивницького на 2017-2021 роки», якою передбачено на 2019 рік капітальний ремонт газонів, поточний ремонт зелених насаджень та утримання зелених насаджень малих архітектурних споруд на об’єктах зеленого господарства, у тому числі, боротьба з карантинними рослинами, на що було виділено більше двадцяти мільйонів гривень.
Тому, враховуючи усі «за» та «проти», відповідь на питання куди насправді підуть сім мільйонів гривень, виділених на програму, приречену на нескінченну та безрезультатну боротьбу з амброзією, для нас залишається загадкою. Тут є над чим замислитись.
Залишити коментар