Про інтерв'ю східноєвропейського бюро Report (Азербайджан) з Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом інформує прес-служба Міністерства освіти і науки.
- Як Ви оцінюєте рівень співпраці між Азербайджаном і Україною у сфері освіти і науки?
- Для мене велика честь давати інтерв'ю журналісту з Азербайджану, оскільки Азербайджан завжди був у пріоритеті дипломатичних, дружніх відносин України з іншими державами, особливо на пострадянському просторі. На сьогодні Азербайджан – в пріоритеті для України з точки зору розвитку співпраці. Багато українських університетів плідно співпрацюють в частині вищої освіти з азербайджанськими вишами. Так, у 2018 році один з дуже перспективних університетів України – Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" – підписав міжуніверситетський договір з Азербайджанським державним університетом нафти і промисловості щодо подвійної підготовки бакалаврів. Це була нова історія в розвитку.
Українські університети входять до українсько-азербайджанських освітніх центрів. У тому університеті, де раніше ректором був я, в "Чернігівській політехніці", також було відкрито українсько-азербайджанський центр. Азербайджанські колеги були у нас в гостях. Ми маємо дуже плідну співпрацю і з азербайджанською діаспорою, зокрема щодо підготовки студентів. Ми брали участь у 2017 році в азербайджанській виставці з популяризації української освіти. Напевно, вже виникла необхідність повторити таку співпрацю, оскільки і азербайджанські, і українські університети значно просунулись вперед, і є досягнення, якими варто поділитися.
Ще раз повторю, що сьогодні Азербайджан входить до країн, з якими українські університети, українська вища освіта хоче і прагне налагоджувати подальшу взаємовигідну співпрацю.
- Скільки азербайджанських студентів здобувають освіту в Україні на сьогодні та скільки українських студентів – у Азербайджані?
- Станом на 1 січня 2021 року 4 628 громадян Азербайджанської Республіки знаходяться у нас в Україні за освітніми програмами. Наприклад, 4 475 осіб за основним денним навчанням, 20 – на підготовчому відділенні, на мовній підготовці та 133 громадянина Азербайджану – на післядипломній освіті. Що стосується наявності українських студентів у Азербайджані, з 2017 року статистика не велася, оскільки у нас є автономія на навчання, не всі надають нам ці дані. Але за наявними у нас даними, 32 особи вчаться в азербайджанських університетах. Але реально дещо змінилося загальне ставлення громадян, в принципі, вони не зобов'язані нам звітувати – куди вони їдуть і навіщо. Це їхнє право, їхній усвідомлений конституційний вибір. На жаль, програми міждержавного обміну між Україною та Азербайджаном зараз немає, але ми маємо право в міжурядовій комісії цю справу якимось чином обговорити і продумати, як ми будемо рухатися далі.
- А раніше ці програми були?
- З іншими країнами вони у нас є. Ми з шановною пані Послом Ельмірою Ахундовою обговорювали питання щодо міжурядової комісії з поглиблення співпраці в частині освітніх програм. З іншими країнами у нас є міждержавні стипендії – наприклад, з Таджикистаном, Китаєм, африканськими країнами.
- Сергію Миколайовичу, які проєкти існують або плануються до реалізації між Україною та Азербайджаном у сфері освіти і науки?
- У нас основне – це еквівалентність визнання документів. Наприклад, у нас існує міжурядова угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджану про взаємне визнання та еквівалентність дипломів. Це дуже важливий документ на сьогодні. Якраз за цією угодою ми маємо можливість приймати студентів: Азербайджан – українських студентів, а Україна – азербайджанських. У 1997 році був підписаний договір між Міністерством освіти України та Міністерством освіти Азербайджанської Республіки про співробітництво у сфері освіти. На жаль, з 2007 року воно втратило силу, і на переговорах з пані Послом ми домовлялися, що відновимо дію цієї угоди про співпрацю у сфері освіти.
Ще одним важливим аспектом є науково-технічне співробітництво. Воно дозволяє вирішувати дуже важливі питання, такі як реалізація спільних наукових проєктів, обмін науковими дослідженнями, науковими працівниками. На жаль, угода про науково-технічне співробітництво втратила силу ще в 2005 році. Також працюємо з посольством над її відновленням.
Ми у вересні 2020 року з пані Послом зустрічалися і домовилися про проведення онлайн-засідання спільної комісії відповідно до 11-ї статті Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджану про взаємне визнання та еквівалентність документів. У нас йдуть організаційні заходи в частині співпраці університетів, наприклад, Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" і Азербайджанського державного університету нафти і промисловості. Скоро будуть перші захисти бакалаврів.
Це такий знаковий момент, адже 4 роки тому університети уклали угоду, пройшли програму, і тепер ми повинні подивитися, наскільки успішним був цей проєкт, і далі пропагувати його до розширення співпраці, тому що подвійні дипломи дадуть можливість ще більше поглибити співпрацю у сфері освіти і науки. У нас, знову ж, налагоджено міжуніверситетську співпрацю Харківського політехнічного інституту і Бакинського державного університету та Азербайджанського технічного університету. Це дуже потужні азербайджанські виші, які охоплюють інженерну підготовку.
Сьогодні також дуже важливим є питання про обмін дослідниками, аспірантами та магістрантами, але ми повинні відновити дію нашого договору про науково-технічне співробітництво.
- Яким факультетам, спеціальностям студенти надають перевагу?
- Статистика по країнах мало змінюється, є деякі винятки. Як правило, це право, менеджмент, всі економічні спеціальності, це і фінанси та банківська справа, страхування, економіка, а також, що дуже важливо, це річковий і морський транспорт. Плюс останнім часом – це все сфери IT, всі високотехнологічні сфери.
- Пане Міністре, питання делікатне. В Азербайджані зустрічаються випадки проблемного визнання дипломів низки вишів України. Як планується вирішити цю проблему? Які виші у зв'язку з цим краще обирати?
- На сьогодні всі форми власності є рівними в Україні, тому і у випадку з приватними, і у випадку з державними університетами насамперед потрібно дивитися на наявність ліцензії та наявність свідоцтва про акредитацію. Ліцензія дає право університету здійснювати освітню діяльність. Без ліцензії вступати в будь-який університет неможливо. Я на сьогодні не знаю підтверджених випадків по якомусь університету, претензій не було. Якщо вони є, я готовий від міністерства освіти Республіки Азербайджан, від громадян прийняти відповідний запит, будемо з'ясовувати.
Для батьків, вступників, уповноважених представників рекрутингових компаній насамперед важлива ліцензія. Ліцензія дає право на здійснення освітньої діяльності. І друге – це сертифікат про акредитацію. Сертифікат про акредитацію говорить про здатність університету видати диплом. Якщо якогось з цих документів немає, діяльність закладу освіти вважається нелегітимною.
- Сьогодні йде війна на Сході України. Для нас це знайома проблема, ми таке пережили і вирішили. Ми бачили безсумнівну підтримку від України, всі підтримували нас. У зв'язку з цим хотілося б дізнатися, скільки осіб, що навчались, вимушено перервали навчання в даній зоні? Скільки закладів освіти постраждали в результаті конфлікту?
- Дякую за запитання, і насамперед велике спасибі азербайджанському народові за підтримку. Дійсно, в будь-якому випадку біда, як правило, об'єднує, не залишає байдужим нікого. На жаль, до конфлікту, що виник, в зоні бойових дій у нас було 17 закладів вищої освіти, 17 університетів було переміщено. До початку конфлікту в Донецькій та Луганській областях навчалися понад 124 тис. студентів, тобто величезна кількість. У нас тільки сьогодні, за підтвердженими даними, в Донецькій області пошкоджено 93 заклади освіти. Це і садки, і школи – всі заклади освіти. У Луганській області – 26. Як правило, всі ці заклади освіти отримали основні ушкодження в 2014-15 рр.
Зараз є Декларація про безпеку шкіл, підписана з Організацією Об'єднаних Націй, з ЮНІСЕФ, і, незважаючи на продовження збройного конфлікту, цієї декларації дотримуються. Дуже багато міжнародних фондів, зокрема Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), дуже добре підтримують заклади освіти, в тому числі й програмами відновлення цих закладів. Незважаючи на жодну ситуацію, діти не повинні бути заручниками дорослих. Збройний конфлікт не повинен позначатися на освіті. Це і ООН, це і ЮНІСЕФ, і ціла низка міжнародних організацій визнають і всіляко допомагають в цій частині. Ми дуже вдячні за це.
Залишити коментар