Стосовно роботи столичної влади за напрямом протидії домашньому насильству розповіла Укрінформу заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда:
«За рік ми маємо близько 10 тисяч звернень щодо насильства в родині, й згідно зі світовою статистикою – про ці факти повідомляють тільки 10% потерпілих. Тобто, реальні дані – вдесятеро більші. Чому мовчить решта? Жінки впевнені: нікуди йти, нікому захистити, соромно жалітися, тож фактично, – жінки звертаються вже тоді, коли є загроза їхньому життю і здоров’ю».
«Досі, жодна країна не вирішила проблему з насильством»
Однак, навіть, у тому випадку, якщо жінка наважиться звернутись за допомогою чи то до провоохороних органів, чи то до прокуратури чи, навіть, НАБУ та СБУ, це у жодному випадку не є гарантією того, що на неї та її страждання звернуть увагу, особливо, якщо її чоловік є полковником Служби Безпеки України. Ця жахлива історія домашнього насильства екс-чоловіка Дмитра Романченко над своєю колишньою дружиною Наталією Романченко та їхнім сином, зовсім нещодавно з’явилась на сторінках нашого Інтернет видання, сколихнувши Інтернет простір безпринципністю, зухвальством та тиранією її головного героя Дмитра Романченко.
Вражає й те, як людина може одночасно носити офіцерські пагони, стояти на стражі правопорядку, бути представником держави та насильником в одному обличчі. Стає моторошно, коли починаєш розуміти, що до складу нашої правоохоронної системи входять люди, котрі «спеціалізуються» на домашньому насильстві та тиранії. Важко собі уявити через що тільки довелось пройти Наталії Романченко та їхньому неповнолітньому сину.
Це і психологічне насильство у вигляді словесних образ, погроз, приниження, переслідування, залякування, що спричинили та продовжують спричиняти емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдають шкоди психічному здоров’ю жінки, і фізичне насильство, що включало в себе: ляпаси, нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, а також незаконне обмеження волі, що полягали у закриванні їх у власній квартирі на ключ (без можливості виходу). І, врешті решт, стрілянина, якою закінчився візит пані Наталії до себе на дачу.
Однак, заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда, говорить про те, що у минулому році було розпочато перезавантаження системи протидії насильству, налагоджування координації усіх міських підрозділів, проведення навчання фахівців, що надають послуги психологічної підтримки, соціальної адаптації, спільних тренінгів за участі поліції. У кожному районі почали працювати координаційні ради за участю правоохоронців, служби у справах дітей, центри у справах жінок, районні адміністрації. Зараз відбувається процес підписання з представником Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Меморандуму про спільний трирічний проект, який дозволить створити єдину ефективну систему реагування та допомоги у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Також, було створено першу столичну гарячу лінію довіри та протидії домашньому насильству, куди можна звертатися за номером 15-00, а також 9 мобільних оперативних груп реагування. Цією весною планується відкриття двох кімнат кризового реагування. Наразі триває підготовка установчої документації, підбір необхідного обладнання та пошук кваліфікованих фахівців.
«Кризові кімнати потрібні на випадок, якщо жінка, рятуючи своє життя та здоров’я, тікає з дому в одній сукні з малою дитиною на руках і без документів. Знаходитися в такій кімнаті можна буде упродовж 10 днів. За цей час поліція з’ясує всі обставини, задокументує факт насильства та знайде родичів. Якщо близьких не вдасться знайти, її поселять у спеціальний притулок до вирішення питання. Задля безпеки місце розташування «кризової кімнати» триматиметься в таємниці, а самі жертви насильства будуть під постійною охороною і не користуватимуться мобільними»
Пані Марина, також, зазначає, що фактично, жінки звертаються за допомогою вже тоді, коли є загроза їхньому життю й здоров’ю. У випадку з героїнею нашого попереднього матеріалу, Наталією Романченко, її звернення до правоохоронних органів сталося набагато раніше, але ситуація після цього тільки погіршилася.
Бездіяльність правоохоронних органів призвела до того, що словесні образи та приниження, ляпаси та нанесення побоїв, закінчилися стріляниною з боку екс-чоловіка Дмитра Романченко на адресу колишньої дружини Наталії.
Тож, гучні слова стосовно перезавантаження системи протидії насильству, тренінги за участю поліції, робота координаційних нарад за участю правоохоронців, все це не більше ніж слова, які не мають під собою належного практичного підґрунтя. Домашнє насильство виходить на новий ступінь розвитку, поглинаючи все більше українських родин, чоловіків та жінок, батьків і дітей.
Скільки ще жінок повинно постраждати від домашнього насильства, скільки матерів повинно загинути, задля того, аби наша правоохоронна система нарешті почала діяти – захищати, допомагати, та займатись тим, чим вона повинна займатись відповідно до закону, не дивлячись на впливових чоловіків та займані ними посади. А виходити з того, що вони насильники та тирани, які мають понести покарання за свою жорстокість.
Далі буде …
Залишити коментар