До 90-х років на території колишнього СРСР про кіберзлочини навіть ніхто не замислювався. Хоча саме того непростого часу і з'явилися перші хакери на пострадянському просторі. Довгий час вони не заявляли про себе і лише на початку 2000 року про існування хакерів дізнався весь світ. Розквіт розвитку інноваційних технологій у 2010 році призвів до появи все більшої кількості молодих хлопців та дівчат, які уявили себе справжніми «богами» інтернет простору. Вони крали все, що можна та їм за це нічого не було.
Що змінилося за 30 років у законодавстві на пострадянському просторі щодо поняття кіберзлочину. Майже нічого. Щодо України, поняття Кіберполіція (Департамент кіберполіції Національної поліції України), яка входить до структури кримінальної поліції Національної поліції та відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію державної політики у сфері боротьби з кіберзлочинністю, з’явилося у жовтні 2015 року.
Які ж є види кіберзлочинів, за які можна потрапити у поле діяльності Кримінального кодексу України?
Якщо ви вирішили несанкціоновано втрутитися в роботу інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, то згідно зі статтею 361 Кримінального кодексу України, ваша діяльність карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
Якщо ви вирішили створити з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливу програму чи технічні засоби, а також їх розповсюдження або збут, то ви потрапляєте під статтю 361-1 Кримінального кодексу України та вас можуть покарати штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ви вирішили несанкціоновано збути або розповсюдити інформацію з обмеженим доступом, яка зберігається у комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, то на вас розповсюджується стаття 361-2 Кримінального кодексу України, відповідальність за цією статтею штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років.
Необхідно зауважити, що якщо ви вчините всі вищезгадані злочини у змові з іншими особами, то це буде груповий злочин і ви нестимете відповідальність відповідно до цього.
Крім того, діяльність кіберзлочинців кваліфікується за статтею 200 Кримінального кодексу України – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення, вас буде покарано штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ще дві статті можуть бути пов’язані з кіберзлочинністю – ч.3 190 Кримінального кодексу України "Шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки", ст. 231 Кримінального кодексу України «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю».
Все, всі кримінальні злочини. В Україні є поняття фішинг та кардинг, але покарання за ці злочини є мінімальним. Для хакерів – Україна це рай. Якщо ви потроху крадете на життя, то цим можна жити, не оглядаючись на Кримінальний кодекс.
Ми зв’язалися з людиною, яка мешкає в Україні та є обізнаною у цій сфері не з чуток, а є її безпосереднім учасником. Звісно, ми не можемо назвати її ім’я, але те, що вона нам розповіла є правдою в першій інстанції, з вуст особи, яка цим живе. Назвемо цю людину умовно Анонімус. Анонімус упевнений, що в Україні кіберзлочини, залишаться не помітним не тільки для кіберполіції, але й для жертви. Висока латентність кіберзлочинності в Україні існує завдяки тому, що наприклад, жертві збиток від кіберзлочину часто здається незначним у порівнянні з процедурою розслідування, яка забирає немало часу, не гарантує притягнення до відповідальності винного і компенсації збитків. Іноді жертви побоюються нашкодити власній репутації в ділових колах і як наслідок – втрата клієнтів. Ця обставина характерна для банків і великих фінансово-промислових корпорацій. Факт вчинення кіберзлочину ставить під сумнів професійну придатність та компетентність окремих посадових осіб, що в кінцевому результаті може призвести до негативних для них наслідків. Всі ці фактори, як вважає наш співбесідник, дає достатньо шансів українським громадянам, які займаються кардингом, фішингом та вішингом, залишатися на волі та не бути покараними.
«Я все життя займаюся тим, що в інтернеті їх "клацаю" і більше десяти років займаюсь «буржуями». Я кажу про це відкрито, бо якщо людина перебуває в Україні, то у нас за це зовсім не садять. Людей заарештовують, якщо реально вони виїжджають закордон. Тому я живу тут та не хвилююсь за своє майбутнє.
Чотирнадцять країн світу за такі види злочину не садять. Крім України, це країни колишнього Радянського Союзу, Ірак, Іран, Арабські Емірати, В'єтнам, Сирія та Китай. Якщо людина перебуває в цих країнах, то вона може красти будь-які суми і їй за це нічого не буде. Якщо раптом вона виїжджає з країни, його одразу заарештовують спецслужби»
Що ж відбувається далі з людьми, які потрапили до рук спецслужб США чи таких служб у Європі
Цих людей жорстко «пресують».
За версією Анонімуса:
«Якщо людину затримали, то його вже так не відпустять. Людину залякують великим терміном ув'язнення. Тиснуть морально та фізично.
Ті, хто відмовляються співпрацювати зі слідством і не визнають пред'явлених звинувачень, їхньому життю не позаздриш. Перш за все, людину дуже довго тримають під вартою без вироку, людина навіть не підозрює, який у неї буде термін відбування покарання. Це не малі терміни, а мінімум років двадцять. Тільки після того як людина відбуває строк, вона може повернутися на батьківщину.
Якщо людина погоджується співпрацювати зі слідством, її кілька років тримають під вартою, потім відпускають на волю, але при цьому людину не випускають із США і вона все життя працює на спецслужби, виявляючи тих, хто працює в цій сфері проти законів кібербезпеки Сполучених Штатів Америки.
Звідти два шляху. Або ти визнаєш провину, відсидиш незначний термін і потім все життя ловиш собі подібних. Або ти не визнаєш провину, при цьому, тривалий термін відбуваєш покарання, але вже потім можеш бути вільним»
Кіберзлочинці зі світовим ім'ям, як склалися їхні долі.
Дмитро Смілянець вкрав 160 мільйонів даних американських карток, 300 000 000 шкоди. Був заарештований у Нідерландах, екстрадований до США, відсидів п’ять років, а загрожувало дуже багато, зараз на волі у США дає інтерв’ю, вчить жити
Максим Якубець Evil. Угруповання, яке очолював Якубець, вкрали більше мільярда доларів. Заарештували Євгена Нікуліна тому, що той виїхав за кордон, усі інші учасники банди на волі і їм нічого не загрожує, якщо вони нікуди не виїжджатимуть
Роман Вега один із кардерів 2000-х. Відсидів 17 років у США
друга частина тут
Улітку 2007 року в Туреччині був заарештований харків'янин Максим Ястремський, він же хакер Максик, який через Інтернет зламував кредитні картки і перекидав гроші на свої рахунки в 13 країнах світу. Вкрав 11 млн. доларів США.
Міністерство юстиції США вимагало екстрадиції Ястремського до Америки, щоб судити його за своїми законами. Проте, влада Туреччини відмовилася віддавати українця, тому що тільки в цій країні претензії до українця є у 12 банківських структур.
В березні 2009 року суд Анталії визнав Максима винним в 12 крадіжках із турецьких банків і засудив його до 30 років ув'язнення.
У травні 2008 року за американським ордером під час відпустки в Греції був затриманий українець Єгор Шевельов. Його вважали учасником хакерської групи, яка займалася крадіжками платіжних карт і завдала матеріальних збитків на 4 млн доларів. За версією слідства, перебуваючи в Києві з листопада 2001 по серпень 2007 року, він продав 95 тисяч крадених карт, заробивши більше 600 тисяч доларів США.
В серпні 2013 року американський суд визнав Шевельова винним і засудив до 40 років ув'язнення.
У червні 2014 року в Італії за американським ордером був затриманий українець Сергій Вовненко. За твердженням прокурорів, Вовненко під ніками Томас Рімкіс, Flycracker, Flyck, Fly (Муха), Centurion, MUXACC1, Strainer і Darklife з вересня 2010 по серпень 2012 року проникав зі спільниками в комп'ютери приватних осіб і компаній в США та інших країнах і викрадав дані, які давали доступ до банківських рахунків.
У 2015 році він був виданий США. Вовненко офіційно звинувачувався в змові з метою здійснення шахрайства, комп'ютерному зломі і розкраданні особистих даних. Спочатку українець не визнавав своєї вини, проте за місяць до винесення вироку визнав себе винним.
В лютому 2017 року суд в штаті Нью-Джерсі засудив українського хакера Сергія Вовненко до 41-го місяця тюремного ув'язнення, а також він зобов'язаний був заплатити штраф у розмірі 83 368 тисяч доларів.
Звісно, це не повий список осіб, які були заарештовані за кіберзлочини та засуджені відповідно до законів США про кіберзлочини, але цього достатньо, щоб зрозуміти, як працює світова кіберполіція і що очікує тих, на кого полює Інтерпол, поліція США, Європи, Туреччини, України та РФ.
Зрозуміло і те, що немає системного підходу у захисті міжнародного кіберпростору і кібербезпеки, внаслідок чого спецслужби США намагаються зробити гарний вигляд при поганій грі. Вони не взмозі спіймати реальних організаторів злочинних схем, простіше зробити цапом-відбувайлом того, хто хоч відповідає їх уявленням про "хакера".
Далі буде …
Залишити коментар