Ганнівська сільська рада «дерибанить» землі атовців

В рамках проведення журналістського розслідування в Ганнівській громаді, ми знову ж таки повертаємось до теми землі, яку в Григорівці швидкими темпами привласнює місцевий фермер Олександр Скічко та його близьке оточення: племінник, жінка, мати, куми (які завдяки вдалому перебігу обставин і, власно кажучи, завдяки своєму куму Скічко, являються діючими депутатами сільської ради) та родичі кумів, продавчиня крамниці, що належить племіннику Олександра, її чоловік, юрист ПАФу … Можна до нескінченності продовжувати цей перелік та ясно одне: «дерибан» землі між сільською «елітою» продовжується, керівництво сільради на чолі з Віталієм Колісником та діючими депутатами Оленою Ланецькою, Світланою Степановою, Анатолієм Несиним у тандемі з вельмишановним паном Олександром Скічко, без якого, власне кажучи, не було б усієї цієї історії, і який є ключовим дзвіном у процесі «правильного» розподілу земельного фонду громади, впевнено ідуть до своєї корисливої мети, ні з ким не рахуючись, переступаючи через людей та забиваючи їх у глухий кут розміром з 0,01 сотку землі. Так от, не зупиняються вони ні перед чим, навіть перед самим святим.

Мова йде про учасників антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, які впродовж усього періоду керування вищевказаних осіб, у різний час зверталися до Ганнівської громади з заявами про надання землі площею у 2,0 га. Та шановний пан Олександр Скічко разом зі своєю «дружною командою» напевно забув, що допомоги потребують не лише ті воїни, які перебувають на передовій, а й ті, які повернулись додому і хочуть почати вести нормальне повноцінне життя, на яке вони, безумовно, заслуговують. Та от який парадокс, виходить ту землю, яку вони відстоювали та за яку воювали, не шкодуючи свого життя та здоров’я, їм же і не дають, незважаючи ні на їхній статус учасників АТО, ні взагалі на їх право на землю, яким вони наділені як громадяни України.

Учасник бойових дій Богдан Федосенко починаючи з серпня 2016 року і впродовж трьох довгих років веде з представниками місцевої влади безуспішну боротьбу за отримання клаптика земельної ділянки. А чого це він, власне кажучи, повинен за щось боротися, зокрема, за гарантоване йому державою право, яке Ганнівська громада зовсім не збирається йому забезпечувати? Мабуть правила тут інакші. Та хіба закони України на територію даної сільської ради не поширюються? Юридично поширюються, але, як вже встиг упевнитись громадянин Федосенко (і не лише він один!), фактично не виконуються. Про це далі.

17 серпня 2016 року мешканець Новоукраїнського району Богдан Федосенко звернувся до, ще на той час, Григорівської сільської ради, головою якої була Наталія Кобик, зі своєю першою і, як виявилось згодом, далеко не останньою заявою про надання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу.

На що 25 серпня цього ж року отримав відповідь, в якій значилось, що ця земельна ділянка із земель запасу зарезервована для надання учасникам АТО, які проживають і зареєстровані на території сільської ради, призвані з даної території і в подальшому призиватимуться, а інших земельних ділянок на території сільради немає.

Після чого, Богдан звернувся до них повторно із тим, що відмова за таким формулюванням законодавством України не передбачена, крім того, відповідно до Земельного кодексу кожен громадянин України має право на отримання земельної ділянки на території України незалежно від місця проживання.

Така необґрунтована відмова сільської ради здалася Богдану дивною, адже він, його батьки, бабуся з дідусем народились і все життя жили в Григорівці, а його мати й по сьогоднішній день живе та працює  в Григорівській сільській школі вчителем. Сам Богдан, відслуживши в АТО, почав працювати та мешкати в місті Новоукраїнка.

Подальші рішення Григорівської сільської ради перевершили усі сподівання атовця. Вирішила влада одним пострілом убити двох зайців, прийнявши 08 вересня 2016 два рішення: № 72, в якому було вирішено зарезервувати земельні ділянки села Григорівка (господарський двір розміром 4,5 га) та земельну ділянку 3,6 га із земель запасу комунальної власності для надання у власність місцевим жителям – учасникам антитерористичної операції в розмірі 2 га для ведення особистого селянського господарства. І друге рішення № 73, в якому сільрада відмовила у наданні земельної ділянки Богдану Федосенко якраз на підставі, прийнятого того ж дня, Рішення № 72.

Та Богдан не з тих, хто здається. Тому, після цього, 07 вересня 2017 року послідувало ще одне його звернення вже до новоствореної Ганнівської об’єднаної територіальної громади, на яке він отримав відповідь, в якій знову ж таки робилася відсилка до злощасного рішення сільради № 72 та зазначалося, що його питання буде розглянуте після проведення інвентаризації земель Григорівської сільської ради та передачі відповідного майна.

Питання таке розглянули. І що ви думаєте? 30 жовтня 2018 року Ганнівська сільська рада прийняла рішення № 327, у якому вона вже за усталеною традицією в черговий раз відмовила Богдану Федосенко в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв’язку з відсутністю вільних земельних ділянок по Григорівському старостинському округу.

В усіх перелічених випадках Богдан просив надати йому одну з двох земельних ділянок, які розташовані поряд одна з одною. Та благовоління зі сторони сільради, як ми бачимо, так і не отримав. То ти не належиш до тих учасників АТО, яким положено надання земель на території Ганнівської громади, що не передбачено жодним законом України, а то й взагалі вільних земельних ділянок для тебе немає. І тут настав час поставити головне питання, що ж сталося з цією земельною ділянкою, у наданні якої Федосенко відмовили? Кому з атовців все ж таки пощастило її отримати?

А відповідь дуже проста. Нікому. У червні 2018 року одну з цих земельних ділянок надали дружині Олександра Скічко, Ірині, а другу – юристу ПАФ «імені Ульянова» Ганні Руденко.

Тільки вдумайтесь, яким чином, землі запасу, які за словами та відповідно до письмових відповідей керівництва Ганнівської громади, зарезервовані для надання у власність місцевим жителям – учасникам антитерористичної операції були передані, у власність наближеним особам Олександра Скічка – дружині та юристу ПАФу, та в кінцевому результаті все одно перейшли в оренду до того ж самого Скічка???

Разом з тим, окрім Богдана Федосенко, до Ганнівської громади із заявами про отримання землі у різний час керування діючої влади звертались ще чотири учасника АТО. В усіх чотирьох випадках інтереси кумів-сватів були поставлені зверх інтересів атовців. У наданні землі їм також було відмовлено.

Навіть в голові не вкладається наскільки корумпованим та нелюдським є відношення до селян, учасників АТО, які не по своїй волі зіткнулися з неоголошеною війною у своєму рідному селі. На очах людей вже тривалий час відбувається відверте не бажання місцевої влади представляти та втілювати в життя інтереси як будь-якої окремо взятої особи, так і громади в цілому.

То в чому ж правда шановного фермера Олександра Скічка? Які цілі разом з підпорядкованою йому верхівкою Ганнівської громади вони переслідують? Чому їхнє байдуже ставлення до людей, за рахунок яких і завдяки яким вони, власне кажучи, живуть як «сир у маслі», не має меж? До чого доведе ця жадібність до «народного добра»? Чи може хоч щось змусити діючу владу подивитись на селян як на людей у прямому розумінні цього слова? Відповідь на ці питання відомі лише їм самим, а нам залишається тільки чекати, коли прагнення людей до кращого і належного їм життя розставить усе на свої місця.