Чесна розмова: коли всі карти вже лежать на столі

Давайте ось з вами просто разом раціонально поміркуємо про ті події та обставини, які ми переживаємо сьогодні.

Тільки я хочу, щоб у нас відбулася чесна розмова. Саме чесний. Тому що брехні, маніпуляцій, гарних пояснень та спроб видати бажане за дійсне ми вже наслухалися достатньо.

Я вважаю, що здоровий глузд у цій історії має перемогти. Інакше просто не може.

Ви чудово бачите, що відбувається у світі. Точніше, побачити це можуть ті люди, які мають достатній рівень освіти, критичного мислення і здатність дивитися на те, що відбувається, не через політичні гасла, а через реальні процеси.

А ці процеси полягають у цілком звичайних і об'єктивних фактах.

Ми бачимо зміни кліматичних умов? Бачимо.

Ми розуміємо тенденції, що формуються у світовій економіці? Мусимо вже розуміти.

Ми усвідомимо політичні зрушення, що відбуваються, і можемо хоча б приблизно уявити, куди вони ведуть? Безперечно.

Тоді які ще можуть бути питання?

Якщо людина здатна зіставляти факти, бачити причинно-наслідкові зв'язки і хоч трохи заглядати за межі сьогоднішнього інформаційного потоку, то загальна картина вже стає досить очевидною.

На цьому етапі мені здається, що всі карти вже відкриті та лежать на столі. Вже немає особливого сенсу щось перекручувати, прикрашати чи нескінченно інтерпретувати. Розклад знаходиться перед нами таким, яким він є.

І тут виникає головне питання: що ми збираємося робити з цією реальністю?

Продовжувати вдавати, що нічого не відбувається?

Продовжувати шукати пояснення, чому очевидні речі нібито не є очевидними?

Продовжувати сперечатися про те, хто голосніше вимовить правильні слова?

Чи все-таки включити здоровий глузд?

Я переконаний, що вихід із ситуації, що склалася, лише один — припинення бойових дій і максимальний упор на якісний, професійний дипломатичний порядок денний.

І це стосується всіх без винятку.

Ми останнім часом настільки поринули у цей спільний бардак, політичний шум та взаємні звинувачення, що практично забули, що таке справжня дипломатія.

На політичний колгосп ми вже надивилися.

А ось справжньої дипломатії нам сьогодні катастрофічно не вистачає.

Дипломатії чесної. Толерантний. Професійна. Віртуозний.

Дипломатії, де людина здатна розмовляти навіть про те, з ким категорично не згоден. Де протилежна сторона не обов'язково має бути знищена, принижена чи оголошена абсолютним злом лише тому, що її позиція відрізняється.

У цьому полягає мистецтво дипломатії — знаходити можливість розмови там, де емоції вимагають конфлікту.

Професійний дипломат має вміти бачити не лише сьогоднішню політичну вигоду, а й наслідки рішень за п'ять, десять, двадцять років.

Тому що історія не закінчується черговою заявою, голосуванням чи військовим наказом.

Вона продовжується.

І наслідки сьогоднішніх рішень якось все одно доведеться розбирати наступним поколінням.

Тому зараз нам усім вкрай необхідна пауза у цій нескінченній політичній виставі та повернення до раціональності.

Світ змінився. Економіка змінюється. Кліматичні умови змінюються. Змінюються ринки, технологічні ланцюжки, енергетика, демографія та політичні центри впливу.

Це неможливо скасувати заявами.

Неможливо зупинити реальність гаслами.

І неможливо побудувати майбутнє, постійно оглядаючись назад і намагаючись довести один одному, хто мав рацію вчора.

Нам треба навчитися розмовляти сьогодні.

Спокійно.

Чесно.

Професійно.

Без істерики.

Без бажання обов'язково перемогти співрозмовника.

Тому що іноді найбільша політична перемога полягає зовсім не в тому, щоб змусити іншого капітулювати.

Іноді перемога – це зуміти зупинити процес, який веде всіх до руйнування.

І якщо ми дійсно розуміємо процеси, що відбуваються навколо нас, то, можливо, настав час перестати ускладнювати очевидне.