Нове дослідження показало, що Чингісхан міг померти від бубонної чуми, а не від втрати крові, отруєної стріли або інших причин, які обговорювалися протягом століть. Про це пише focus.ua з посиланням на LiveScience.
Чингісхан, уроджений Темучжин з клану Борджігін, що з'явився на світ у 1162 році, був одним з найвідоміших завойовників в історії. У 1206 році він заснував і був першим правителем Монгольської імперії, яка на момент його смерті в 1227 році була в 2,5 рази більше за територією, ніж Римська імперія, відзначають автори дослідження.
Незважаючи на те, що історія завойовника добре відома, його смерть оповита таємницею. За словами вчених, сім'ї та послідовникам Чингісхана було наказано зберігати під суворим секретом причину його смерті, оскільки правитель помер під час життєво важливого етапу війни проти Західної Ся. З цією імперією монголи воювали понад 20 років.
За словами дослідників, щоб вшанувати або заплямувати пам'ять Чингісхана, його друзі та вороги розповідали ряд легенд про смерть правителя. Одна історія стверджує, що він помер від втрати крові, після того як отримав ножове поранення або був кастрований принцесою тангутів, народу тибето-бірманської групи на північному заході Китаю. Інші припускали, що Чингісхан помер від травм, отриманих після падіння з коня, міг бути убитий у битві з китайцями чи помер від отруєної стріли під час останньої кампанії проти Західної Ся.
У новому дослідженні передбачається, що всі ці легенди, ймовірно, були придумані задовго до смерті Чингісхана.
"Смерть королів та імператорів Великого Китаю часто змішана з міфами. Дивовижні, незвичайні причини смерті приписуються винятковим особистостям, ігноруючи реальні умови, такі як інфекційні захворювання. В цілому, немає достатніх доказів, що підтверджують численні легенди", - говорить співавтор дослідження з Університету Фліндерса Франческо Галассі.
Наприклад, коли помер Чингісхан, "він все ще був на піку своєї влади, його поважали підлеглі і боялися вороги. Це робить його смерть в результаті політичного вбивства або отруєння дуже малоймовірною", - підкреслює співавтор дослідження з Університету Аделаїди Венпенг Ю.
Проводячи медичні дослідження хвороб у всьому світі, вчені вирішили зосередитися на смерті Чингісхана.
Дослідники взяли за основу "Історію Юань", історичний текст, написаний під час династії Мін в Китаї. У ній говориться, що з 18 по 25 серпня 1227 року під час останньої кампанії Чингісхана проти Західної Ся, завойовник відчув себе погано через лихоманку, яка в кінцевому підсумку вбила його протягом 8 днів.
У попередніх дослідженнях передбачалося, що Чингісхан захворів на черевний тиф, але Галассі і його колеги відзначили, що не було згадок про інші типові симптоми цього захворювання, таких як біль в животі та блювота.
Вчені діагностували Чингісхана не тільки на основі клінічних ознак, але і за даними про захворювання, від яких страждали монгольські війська та їхні вороги в той час. Дослідники виявили, що симптоми правителя відповідали ознакам бубонної чуми, яка була широко поширена в ту епоху.
За словами авторів, таке ретроспективне діагностичне дослідження було обмежено відсутністю доступу до тіла Чингісхана, місце його поховання невідоме.
"Хоча ми не можемо бути на 100% впевненими у такій причині смерті, ми можемо сказати, що цей клінічний сценарій набагато реалістичніше і заслуговує докладного історичного розгляду, ніж інші надумані гіпотези", - підсумувала команда вчених.
Залишити коментар