Осіннє загострення хейтерів на переселенців, за якого нападків зазнали не лише біженці, які виїхали за межі України, а й ті, хто вже дев'ять років живуть у місці компактного поселення в Києві. Дивує те, що ініціатором переслідування людей, які втратили все, а деякі, з 2014 року, втратили вже двічі, виступили органи влади, і не звичайні посадовці, а що ні є керівники шанованих в Україні відомств та міністерств.
Вони (не)біженці і не потрібні їм програми інтеграції
Очільниця Державної міграційної служби України Наталія Науменко заявила, що наша міграційна служба просить держави, які надають тимчасовий прихисток українцям, не створювати цим громадянам можливостей інтеграції. Пані Науменко в інтерв’ю Цензор.нет зазначила, що «за кордоном справді перебувають до 8 млн наших громадян», але, «ці дані трохи завищені»:
Це дані передусім УВКБ ООН, вони розглядають таких осіб як біженців. Ми їх не розглядаємо як біженців. Ми їх розглядаємо як людей, які вимушено виїхали з України. На щастя, колеги з міграційних служб інших країн мене також підтримують, коли я прошу не розглядати наших громадян як біженців, і не створювати програми для їхньої інтеграції в країні перебування. Майже всі наші громадяни, які вимушено виїхали з України, мають статус тимчасового захисту в країнах, де вони перебувають. На жаль, цей тимчасовий захист постійно продовжується.
Дії цієї посадової особи можна пояснити тільки тим, що з Офісу Президента дали завдання повертати людей, тому що саме в цей час з’явилися данні міграційної служби про те, що в Україні майже зовсім не залишилось громадян.
При цьому, в Україні зовсім відсутні інтеграційні програми, відсутні житлові програми, а в інформаційному полі вирує, запущена недолугими піарниками Адміністрації офісу Президента і телевізійного марафону, кампанія дискредитації тих, хто виїхав за кордон. Ось такі як пані Науменко і намагається нав’язати Євросоюзу свої думки стосовно того, що та як їм робити, вони не розраховували на громадян України, а як найскоріше мали створити таки умови, щоб їх повернути.
Міністерство юстиції України 9 років знущається над переселенцями з Донбасу
Історія переселенців із Донбасу в гуртожитку Міністерства Юстиції України почалася з початком окупації Луганської та Донецької області. За дев’ять років про цю історію написано так багато, що не вистачить часу все перерахувати. Достатньо згадати роковини обіцянки у 2017 році колишнього міністра юстиції Петренко про те, що він все вирішить, але днями ця тема знову з’явилася на сторінках ЗМІ, а саме у програмі Юрія Романенка «Издевательства над переселенцами | Сергей Ковалев, Елена Дикая, Юрий Романенко, Николай Фельдман».
Чи захищені переселенці від приватних та державних рейдерів! Хто захистить переселенців?
З початком російської агресії в 2014 році і після повномасштабного вторгнення у 2022 році загострилися внутрішні інтеграційні та міграційні процеси в країні, оскільки зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, правами і інтересами яких не мають права нехтувати органи державної влади всіх рівнів.
На тлі першочергових завдань щодо підвищення обороноздатності держави в протистоянні з агресором чиновники не повинні відкладати на потім людські потреби.
При цьому, наша держава постійно наголошує на важливості того, щоб внутрішньо переміщені особи не відчували дискримінаційного відношення до себе, а навпаки, якомога швидше відчули прояви дбайливого і рівного ставлення до себе.
Але в країні все відбувається навпаки. Останнім часом ми спостерігаємо за порушеннями саме житлових та правових гарантій внутрішньо переміщених осіб з боку не тільки посадовців, але і співвітчизників, які не проти використати інколи вразливий стан таких осіб. При цьому, держава в особі своїх уповноважених правоохоронних органів, нічого не робить.
Органи прокуратури і Національної поліції України зазвичай справляються з криміногенною ситуацією, але інколи військовий стан додає злочинним угрупованням самовпевненості у безкарності, у намаганнях заволодіти чужим майном чи правом на таке майно, що може набути небажаних обертів та негативних наслідків для нашого суспільства.
До редакції «По той бік діалогу» звернувся почесний голова ГО «Нова Нація» Микола Греков. Він розповів, що до нього звернулася внутрішньо-переміщена особа з 2014 року з м. Луганська, у якої склалася вкрай важка ситуація через втрату близької людини, невиліковною хворобою доньки, та яку за попередньою змовою групою осіб, починаючи з 14 вересня 2023 року, шляхом обману і незаконного проникнення до житла, намагаються протиправно позбавити права на це житло.
У даній справі відкрито кримінальне провадження, тому жодних прізвищ та адрес.
У червні 2017 року, донька переселенки, за спільні з нею кошти, придбали квартиру в м. Києві, оформивши нотаріально посвідчений договір, де проживають до теперішнього часу.
На цей час у переселенки є підстави вважати, що у особи на ім’я (хай буде) Микола, приблизно в грудні 2020 року виник злочинний намір на заволодіння її родинним майном шляхом обману, складання фіктивних договорів, зміни власника у відповідних реєстрах речових прав та подальшого незаконного проникнення до житла.
Реалізовуючи зазначений злочинний план, останній, за попередньою змовою групою осіб, в тому числі з (хай буде) Катериною, яка виступила позикодавцем та іпотекотримачем, уклали з її, необізнаною, щодо предмету договору та його наслідків, донькою, договір іпотеки від 01.12.2020 року, посвідчений нотаріусом (хай буде) Івановою, за яким квартира в м. Києві, будучи значно дорожчою від суми позики, була передана в іпотеку в рахунок виконання нібито основного зобов’язання за договором позики в сумі 135000 доларів США.
На мобільний телефон переселенки неодноразово телефонував чоловік, який назвався на ім’я Микола, не виключено – що той самий Микола, який діючи з тим же умислом, погрожував її життю та життю її доньки, якщо вона не вирішить питання щодо повернення боргу, який начебто у них був у сумі 135000 доларів США, про що, як зазначалося вище, їй нічого не було відомо.
Одночасно з цим, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, Микола, за попередньою змовою з (хай буде) Тетяною та Микитою всупереч нормам Цивільного кодексу України в частині письмового повідомлення боржника та існуючому судовому арешту на квартиру, уклали низку фіктивних нотаріальних договорів відступлення права вимоги за договором іпотеки від 19.01.2021 року та від 07.07.2023 року, посвідчених тим же нотаріусом Івановою, який на її думку, також може входити до складу злочинної групи, згідно яких переселенка втратила, а вони нібито набули права власності на квартиру в м. Києві. Тобто нотаріус Іванова в порушення закону виконав нотаріальні дії, результатом яких стало внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно недостовірних відомостей.
Надалі, на виконання спільного злочинного наміру на заволодіння чужим майном шляхом обману, Микита сумісно з невідомим їй чоловіком, 14 вересня 2023 року приблизно о 12 годин 20 хвилин, подзвонили в двері вищевказаної квартири, а коли переселенка відчинила, вони, застосовуючи насильство, силою відштовхнули її від дверей та незаконно проникли в квартиру, де також незаконно стали змушувати її і її доньку негайно залишити квартиру, залишивши всі речі, крім особистих. Але їй вдалося викликати адвоката та поліцію, що завадило злочинцям викинути її з донькою з їхнього житла на вулицю.
Слідчо-оперативна група Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві, що прибула за викликом, припинила незаконні дії, прийняла письмову заяву про злочин та зафіксувала дані цих осіб.
Отже поліція спрацювала швидко і ефективно в даному випадку, але до теперішнього часу, всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою переселенки не внесла, й відповідно досудове розслідування не розпочала, що нівелює попередній початковий етап запобігання втручанню в майнові права переселенки, а зазначені особи продовжують свої злочинні дії, підсилаючи все нових і нових співвиконавців своїх злочинних намірів, зважаючи на зволікання з офіційним розслідуванням, яке може цьому завадити.
Далі буде ...
Залишити коментар