Не можна не погодитися, що кулінарні вподобання людей з різних культур відрізняються. До того ж ці відмінності стосуються і режиму харчування, і того, який смак переважає у більшості страв.
Так, наприклад, у деяких народів вся їжа гострувата, а хтось віддає перевагу прісній їжі з мінімальною кількістю спецій. Але навіть найамбітніші гурмани в один голос стверджують, що саме в Японії можна знайти велику кількість найдивніших і не зовсім зрозумілих продуктів.
Якщо ви одразу подумали про суші – це тільки верхівка всього кулінарного айсберга.
Отож, якщо вам цікаво, що ж увійшло в перелік дивовижних японських страв і продуктів, то редакція «По той бік діалогу» саме зробила добірку.
Але, на всяк випадок, зазначимо заздалегідь, що страви специфічні, можливо для когось навіть бридкі, тому краще приберіть їжу, аби не відбити апетит.
Ямаімо або ж тертий гірський ямс
Цей продукт можна сміливо назвати самим слизьким серед усіх можливих. Ямс – це загальна назва коренеплодів, які з вигляду нагадують картоплю, корінь довгастої форми.
Японці зазвичай їдять його в сирому вигляді разом з гречаною локшиною (соба). Ті, хто пробував ямс, відзначають, що він має настільки слизьку текстуру, що під час проковтування ковзає по стравоходу. За цю властивість його навіть прозвали «гірським вугром». Погодьтеся, що на вигляд тертий гірський ямс нагадує клей для шпалер.
Торі-Гай
Дослівно він переводиться як «молюск-серцевидка» і саме з цього інгредієнта готується торі-гай. Між іншим, в Японії це один з найдорожчих морських делікатесів.
Що стосується його смаку, то у цього молюска він гіркуватий, але прихований під солодкуватим запахом. До речі, це той продукт, який повинен подаватися тільки в свіжому вигляді, а для його лову потрібно мати спеціальну ліцензію.
Уні
Так ласкаво в Японії називають ікру, а точніше статеві органи морського їжака. Її можуть спробувати, скажімо так, тільки обрані. Цей делікатес –справжнє уособлення змішання смаків: і солодкуватий, і трохи гіркий, і солоний, і при цьому трішки ніжний, обволікаючий. До речі, це улюблені ласощі гурманів і один з улюблених інгредієнтів японських шеф-кухарів, які використовують уні не тільки в приготуванні суші, але і в якості основного інгредієнта презентацій для пасти і сендвічів.
Хабушу, хабу саке
А ось вам і дуже міцний японський напій, який вперше з'явився на острові Окінава. Так, не кожен зважиться спробувати його. Основний інгредієнт лікеру – гадюка, яку занурюють в саке і залишають там на рік. Щодо отрути, не турбуйтеся, за цей час алкоголь його нейтралізує. До речі, хабушу – один з найдорожчих японських напоїв. Який у нього смак? Огидний.
Умі будо
Дослівно умі будо перекладається як «морський виноград». Це водорості, знайдені в Тихому океані в районі В'єтнаму і Окінави. Ще їх називають зеленою ікрою. Під час поїдання дрібні солоні кульки умі будо лопаються, нагадуючи собою ікринки. До речі, цей делікатес можна зберігати на холоді, а тому в Європу і США він поставляється авіатранспортом і відразу ж подається до столу.
Чірімен-яко
З боку він нагадує собою чи то рис, то чи дрібну локшину. Насправді, це крихітні білі сардини, які, перш за все, засушують, а вже потім додають в блюдо. Якщо їх зварити в підсоленій воді, то отримаємо страву під назвою «Камааге Шірасу».
Юба
Юба трохи нагадує собою тофу. Після того, як закипить соєве молоко, на його поверхні утворюється тонка плівочка, яка і є юбою, інгредієнтом багатьох японських страв. Нерідко його називають Фучжи (до речі, він не має ніякого відношення до соєвої спаржі). Якщо в Китаї цю плівку прийнято засушувати, то японці звикли їсти її в свіжому вигляді або в якості закуски, або просто, вмочуючи її в соєвий соус.
Ікура
Ікура – ікра лосося, в якій міститься велика кількість Омега-3. Її додають в суші, їдять як закуску. Також це основний інгредієнт ікурадона, страви, в основі якої гарячий рис, а зверху - червона ікра, яка через деякий час вбирає тепло. До речі, вчені стверджують, що ікура допомагає організму боротися з алергією і покращує його імунітет.
Широ но Одорігі
А як часто ви їсте страви, які ще ворушаться? Широ но Одорігі входить в число таких. «Широ» – це вид напівпрозорих рибок, а «одорігі» з японського дослівно перекладається як «танець під час їжі».
Ну, ви зрозуміли, про що це. До «танцюючої» страви подають сире перепелине яйце. Ви його розбиваєте в тарілку, додаєте трохи оцту і все, закуска готова. Ех, бідні рибки …
Басаші
Одразу попереджаємо: любителі коней і ті, кому огидно сире м'ясо, пропустіть опис цієї страви. Як ви вже здогадалися, басаші – це сире кінське м'ясо. Зазвичай його подають охолодженим разом з соєвим соусом і японським хріном. До речі, на відміну від яловичини, тут мала ймовірність, що ви підхопите кишкову паличку.
Шіокара
Всім відомо, що їжа, яка подається як аперитив, повинна викликати апетит. А тепер подивіться на це фото і дайте відповідь самому собі на питання про те,чи їстівне це взагалі? Вона являє собою дрібні солоні шматочки кальмара, які маринують в його ж потрухах.
Танцюючий кальмар
Краса, а не назва, правда? Зазвичай його подають з чашею рису. Перед подачею шеф поливає кальмара соєвим соусом. В результаті молюск починає танцювати, а точніше це реакція даного інгредієнта на хлорид натрію, що міститься в соєвому соусі.
Інаго но Цукудані
Цю страва з рисових коників, приготованих в соєвому соусі, звичайно японці їдять на полуденок. Взагалі їсти комах в цій країні звичайна справа. Крім коників, сарани, тут поїдають мурах, личинки бджіл, водяних жуків. Якщо їх і можна порівняти з нашою їжею, то, напевно, інаго но цукудані – японська відповідь насінню.
Нанкоцу
На вигляд схоже на щось в ароматній паніровці. Виявляється, це курячі хрящі, які подаються з сіллю і соком лимона. Нерідко їх поливають соусом «таре», приготованим з Міріна (дуже солодкого рисового вина). До речі, нанкоцу – це різновид японського шашлику якіторі.
Такоякі
Це популярна вулична їжа Осаки, яка ще відома під назвою «Кульки з восьминога». Бідолаху обсмажують з рідким тістом в спеціальній сковороді з виїмками. Такоякі перед подачею посипають струганої рибою і поливають соусом, що нагадує собою мікс кетчупу і майонезу.
Зару-соба
Що ми робимо, коли перед нами тарілка з холодною локшиною? Правильно, йдемо її розігрівати. У японців все інакше, якщо мова йде про зару-соба. Це гречана локшина з японським соусом, яка подається саме холодною.
Натто
На фото видно, що це щось ... ну, не особливо приємне. Натто – липка і погано пахуча соя, яку японці піддають ферментації. Так, боби ферментують в рисовій соломі. Цікаво, що з японського натто – «боби, що зберігаються». У нього липка, тягуча консистенція і аміачний запах.
Ви не повірите, але зазвичай японці їдять його на сніданок разом з рисом, зеленою цибулею, гірчицею, тертим дайконом.
Хатіноко
Фактом є те, що японці – ще ті кулінарні збоченці, тому нерідко в їх раціоні можна побачити сушених комах. Так ось хатіноко – це делікатес, приготований з личинок бджіл. Їх варять з цукром в соєвому соусі. В результаті утворюється напівпрозора маса. Солодке вариво, на зразок карамелі, добре поєднується з традиційним рисом.
Сірчана локшина
Японське курортне місто Хаконе відоме не тільки чорними яйцями. Також, Хаконе – це батьківщина темної локшини, яку готують точно так, як і яйця. На вигляд вона не апетитна, але, хто знає, можливо, у неї божественний смак.
Зазамуші
За настільки цікавою назвою ховається група личинок, що мешкають на дні водойм. Їх обсмажують в соєвому соусі та подають як закуску.
Фугу
Багато хто чув про цю отруйну рибу. Взагалі, за її приготування візьметься не кожен шеф-кухар. Адже одна найменша помилка може коштувати життя відвідувача ресторану. Так, у фугу міститься небезпечна речовина тетродотоксин, який в 1 200 разів небезпечніше ціаніду. Незважаючи на цю інформацію, щорічно з'їдається близько 10 000 отруйних риб. А в період з 2004 по 2007 рік 15 осіб загинуло внаслідок отруєння фугу, і близько 115 осіб були госпіталізовані.
Кіюра ва Ірука
Цей делікатес відомий як «китова казка». Його подають, нарізаним слайсами або кубиками і обсмаженим у фритюрі. Як ви вже здогадалися, фішка цієї страви – м'ясо китів, полювання на яких заборонено в багатьох країнах світу.
Таракі
Виглядає дуже не апетитно. Це звичайні солоні мішечки тріски або мінтая. Таракі вживають в якості сніданку, святкової страви на новорічному столі, начинки для онігирі (блюдо з прісного рису) або ж разом з норі як приправу для локшини. На Кюсю, третьому за величиною острові Японії, це блюдо подається з пластівцями з перцю чилі.
Харумон
В якійсь мірі це блюдо можна назвати таємничим. Адже зазвичай це слово використовується для позначення нутрощів тварин (корови, свині). Загалом, замовляючи його, знайте, що вам подадуть обсмажені нутрощі якоїсь тварини.
Ширак
Що ж ховається за настільки цікавою назвою? Це дивно, але перекладається воно як «білі діти». По всій Японії його можуть подавати, як в сирому, так і в термічно обробленому вигляді (протушеному, обсмаженому у фритюрі або на сковороді). Знаєте, багато хто стверджує, що у Ширака приємний вершковий смак. Але, що ви скажете на те, що це мішечок зі спермою тріски?
Що думаєте з приводу даного переліку страв? Якщо є такі, що хотіли би спробувати, то які саме?
Залишити коментар