Передумови і пропозиції до розробки стратегії економічного відновлення Донбасу

Проблема економічного відновлення Донбасу останнім часом набуває все більш конкретного змісту і надзвичайної актуальності у зв’язку із тими зусиллями, що прикладають Президент і Уряд України для припинення збройного конфлікту, економічного відновлення Донбасу і повернення нині непідконтрольних окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) до України. Відповідно все гостріше постає питання розробки Державної Стратегії економічного відновлення Донбасу, координатором якої визначено Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції), яке опублікувало 26.05.2020 про початок роботи над проектом стратегії економічного відновлення Донбасу.

На разі ні передумови, ні принципові підходи до розроблення Стратегії економічного відновлення Донбасу (на далі Стратегія), не зважаючи на обговорення протягом декілька років, залишаються невідомими не тільки широкій громадськості, але й держаним органам, дотичним до її виконання. Об’єктивним ускладненням розробки такої програми є невизначеність розвитку ситуації із збройним конфліктом і можливих шляхів його подолання, що формує уявлення самого процесу економічного відновлення Донбасу як багатоваріантного, у зв’язку з чим і Стратегія економічного відновлення Донбасу повинна відображати наявність можливих сценаріїв. Під впливом цих обставин у суспільстві панують песимістичні думки щодо можливості розробки і втілення такої Стратегії. У той же час, саме фахівці і вчені з Донбасу в змозі представити своє бачення передумов і пропозицій до розробки Стратегії економічного відновлення Донбасу, як складової загальної Стратегії реінтеграції Донбасу, основане на результатах проведених досліджень і опублікованих їх результатів стосовно різних аспектів ситуації в Донбасі, пов’язаною із наявним конфліктом. Отже, основні передумови розробки Стратегії економічного відновлення Донбасу полягають у наступному.

Стратегія економічного відновлення Донбасу розглядається як складова загального процесу реінтеграції непідконтрольних територій Донбасу до України.

Процес реінтеграції Донбасу здійснюється багатьма суб’єктами: Україною при сприянні країн Нормандської четвірки, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), державними органами України та органами місцевого самоврядування України.

Суб’єктом розробки Стратегії економічного відновлення Донбасу є Україна в особі державних органів і органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей. Відповідно до вимог системного підходу Стратегія економічного відновлення Донбасу повинна відображати місію, цілі, взаємопов’язані завдання, суб’єкти виконання, ознаки виконання та ін. Отже, місія Стратегії відновлення Донбасу має бути сформульована відповідно до назви Стратегії з урахуванням поставлених Урядом завдань різкого підвищення рівня соціально-економічного розвитку підконтрольних територій Донбасу із перетворенням їх в зразок для населення непідконтрольних окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО)

В основі Стратегії має бути уявлення щодо процесу реінтеграції Донбасу, який включає три взаємопов’язані процеси.

1. Процес розвитку підконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

2. Процес урегулювання збройного конфликту і реінтеграції ОРДЛО.

3. Процесс реінтеграції та развитку ОРДЛО

Не зважаючи на неможливість передбачення реального ходу вказаних процесів у часі, можна очікувати, що логічна взаємодія окремих етапів цих процесів, як це представлено нами на рис. 1, залишиться незмінною.

Отже, процес економічного відновлення підконтрольних територій Донецької та Луганської областей складається з чотирьох етапів, пов'язаних із процесом урегулювання збройного конфлікту таким чином, що перший етап 1пт здійснюється незалежно від етапу 1ур процесу урегулювання збройного конфлікту, поки останній триває і не знайдені політико-дипломатичні шляхи його врегулювання. Основний зміст даного етапу складає інфраструктурний розвиток підконтрольних територій і усунення критичних внутрішніх проблем.

Призначення етапу 2пт розвитку підконтрольних територій полягає у вирішенні соціально-економічних проблем Донецької і Луганської областей та подоланні інфраструктурних розривів у стосунках між підконтрольними територіями та ОРДЛО вже на фоні припинення збройного конфлікту і урегулювання критичних економічних і гуманітарних проблем взаємовідносин з ОРДЛО Україною, що є змістом етапу 2ур процесу урегулювання.

Призначенням третього етапу розвитку підконтрольних територій 3пт є вирішення соціально-економічних проблем Донецької та Луганської областей у взаємодії з ОРДЛО протягом етапів 3ур і 4ур процесу урегулювання збройного конфлікту, та з іншими регіонами України за умов припинення економічної блокади ОРДЛО, введеної з 2017 року, відновлення економічних зв’язків з ОРДЛО і вирішення гуманітарних проблем їх населення.

Розвиток підконтрольних територій Донбасу на етапі 4пт здійснюється за умов остаточного політичного врегулювання стану ОРДЛО в Україні, який відбувається на етапах 1ор і 2ор поза Стратегією реінтеграції України наявними органами керівництва в непідконтрольних Україні окремих районах Донецької і Луганської областей у відповідності із вимогами етапів 2ур, 3ур, 4ур, тоді як етап 5ур здійснюється паралельно з етапом розвитку підконтрольної території в межах єдиного соціально-економічного, адміністративного, юридичного простору України.

При незмінному логічному взаємозв’язку етапів всіх названих процесів можна передбачати варіативність змісту окремих етапів. Наприклад, можна очікувати варіативність здійснення етапу 1пт розвитку підконтрольних територій у частині подолання інфраструктурних розривів самостійно, або з очікуванням до приєднання до цього процесу ОРДЛО відповідно із етапом 2ур.

Ідеться про відрізаність енергосистеми і залізниці на території Луганської області від решти України внаслідок лінії розмежування сил між підконтрольною територією і ОРДЛО, яка розрізала шляхи постачання вугілля до ТЕС у м. Щастя та залізничних составів до залізничної гілки Кіндрашівська-Нова – Лантратівка, а також ускладненість залізничного сполучення з м. Маріуполь Донецької області через розрізання основного транспортного напрямку Маріуполь-Донецьк. Треба також враховувати, що припинення збройного конфлікту згідно з етапом 2ур може відбуватися за трьома варіантами: 1) на умовах Мінських домовленостей; 2) з урахуванням вимог української сторони; 3) із залученням миротворчих сил. Схему утворення 6 сценаріїв процесу реінтеграції покажемо на рис. 2.

Суб’єктами загального процесу реінтеграції Донбасу мають бути державні органи України, органи місцевого самоврядування Донецької і Луганської областей, протягом паралельного здійснення етапів 3пт, 3ур, 4ур – також і суб’єкти бізнесу у процесі відновлення економічних зв’язків з ОРДЛО, а в межах етапу 3ор – також органи місцевого самоврядування ОРДЛО.

Відповідно до змісту етапу 1пт Стратегією економічного відродження Донбасу мають бути відмічені нагальні проблеми і завдання з вирішення інфраструктурних та інших найбільш критичних внутрішніх проблем, а також охарактеризовано результати їхнього вирішення.

Перш за все, розробникам Стратегії економічного відновлення Донбасу слід мати на увазі наявність певної дезінтеграції підконтрольних територій Донбасу із визначенням 4-х мало зв’язаних між собою наступних субрегіонів.

Субрегіон СУБ1 – північно-східна переважно сільськогосподарська частина Луганської області впродовж залізничної гілки Кіндрашівська-Нова – Лантратіка і далі на схід до державного кордону із територіальним центром місто Старобільськ, включаючи м. Щастя із єдиною в Луганській області тепловою електростанцією (ТЕС), у складі Троїцького, Білокуракинського, Старобільського, Новопсковського, Марківського, Біловодського, Міловського, Новоайдарського і Станично-Луганського районів.

Субрегіон СУБ2 – західна і північно-західна промислова частина Луганської області у складі Сватівського, Кремінського, Попаснянського районів та міст обласного підпорядкування Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне із підпорядкованими ним містами та селищами.

Субрегіон СУБ3 – північна промислова частина Донецької області у складі Бахмутського, Добропільського, Костянтинівського, Покровського, Лиманського, Мар’їнського, Слов’янського, Александрівського, Ясиноватського районів та міст обласного підпорядкування: Авдіївка, Бахмут, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Покровськ та ін. усього в кількості 15 міст із підпорядкованими ним містами та селищами.

Субрегіон СУБ4 – південна частина Донецької області у складі Волноваського, Великоновосілківського, Нікольського, Мангушського районів та промислового міста обласного підпорядкування Маріуполь.

Вирішення проблем розвитку підконтрольної території на етапу 1пт протягом часу, якого потребує політико-дипломатичне врегулювання збройного конфлікту і започаткування процесу реінтеграції непідконтрольних територій, має бути спрямоване на подолання гострих інфраструктурних та інших внутрішніх проблем. Перелік найгостріших проблем субрегіонів і підконтрольної території Донецької і Луганської областей у цілому, завдання та результати їх вирішення на етапі 1пт Стратегії реінтеграції Донбасу приведемо в табл. 1.

Таблиця 1

Проблеми, завдання і результати їх вирішення на етапі 1пт економічного відновлення підконтрольних територій Донбасу

Субрегіони, області	Інфраструктурні та інші критичні внутрішні проблеми	Завдання щодо вирішення проблем	Результати вирішення проблем розвитку
СУБ1	Відірваність залізничної гілки Кіндрашівська-Нова – Лантратівка від загальної мережі Укрзалізниці, що перешкоджає завезенню вугілля з непідконтрольної території до єдиної в Луганській області Щастинській ТЕС, а також сполученню мешканців субрегіону з іншими регіонами України	1. Варіант з двох: а) побудова нової залізничної гілки приблизним напрямком Старобільськ – Рубіжне; б) відновлення сполучення Старобільськ – Куп’янськ – Харків через територію РФ (протяжністю біля 30 км)	Налагодження залізничного сполучення між субрегіоном СУБ1 і іншими регіонами України із суттєвим збільшенням доходів Укрзалізниці
СУБ1		2. Вирішення питання легалізації залізничного постачання вугілля до ТЕС в м. Щастя через територію ОРЛО	Забезпечення стабільної роботи єдиної в Луганської області ТЕС в м. Щастя
СУБ2	Вкрай низька завантаженість та практичне припинення діяльності багатьох промислових підприємств, які є основним джерелом місцевих доходів міст і селищ, і що спричиняє значну міграцію населення для роботи в інших регіонах України та за кордоном, у тому числі, у Російській Федерації (РФ).	Розробка і запровадження Урядової програми державного замовлення підприємствам Луганської області на виробництво широкої номенклатури продукції замість імпортної. Відновлення роботи містоутворюючих підприємств на кшталт Лисичанського склозаводу, сприяння збільшенню завантаження Сєвєродонецького ВО «Азот» та ін.	Стимулювання розвитку економічного потенціалу, збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Підвищення зайнятості населення, залучення трудових ресурсів сусідніх районів Луганської області, зменшення еміграційних тенденцій
Луганська область (СУБ1 і СУБ2)	1. Відірваність енергосистеми області від Об’єднаної енергетичної системи України	Завершення введення до дії електричної підстанції «Кремінська»	З’єднання енергосистеми Луганської області з Об'єднаною енергосистемою України
	2. Вкрай незадовільний стан автомобільних доріг, що перешкоджає переміщенню мешканців і товарів усередині області та із іншими регіонами України	Запровадження програми будівництва і ремонту доріг в Луганської області протяжністю в 3-4 рази більше запланованого на 2020-2021 роки	Різке нарощування пасажирського і вантажного сполучення як умови інтенсифікації економічної діяльності
	3. Наявність лише одного пішого і відсутність жодного автомобільного КПВВ на лінії розмежування з непідконтрольними окремими районами Луганської області (ОРЛО)	Відкриття протягом 2020 року автомобільних КПВВ у містах Золоте і Щастя	Спрощення сполучення населенням лінії розмежування, стимулювання реінтеграції громадян ОРЛО до українських умов
СУБ3	1. Вкрай низька завантаженість та практичне припинення діяльності багатьох промислових підприємств, які є основним джерелом місцевих доходів міст і селищ і що спричиняє значну міграцію населення для роботи в інших регіонах України та за кордоном, у тому числі, у РФ.	Розробка і запровадження Урядової програми державного замовлення підприємствам Донецької області на виробництво широкої номенклатури продукції замість імпортної.	Стимулювання розвитку економічного потенціалу, збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Підвищення зайнятості населення, зменшення еміграційних тенденцій
СУБ3	2. Відірваність ТЕС та інших промислових об’єктів від місць традиційного забезпеченням вугіллям і сировиною з непідконтрольної території Донбасу	Вирішення питань легалізації постачання вугілля й сировини з підприємств непідконтрольної території ОРДО	Підвищення ефективності роботи промислових підприємств
СУБ4	1. Відсутність зручного і потужного залізничного сполучення м. Маріуполя з іншими регіонами України і північчю Донецької області, що перешкоджає ефективним вантажним і пасажирським перевезенням	Розбудова й вдосконалення існуючої залізничної інфраструктури для забезпечення потужного сполучення м. Маріуполь з іншими регіонами України в обхід Донецька	Підвищення ефективності роботи Маріупольського економічного вузла, покращення соціальних умов життя
	2. Відірваність системи постачання води до м. Маріуполь від раніше єдиної системи постачання води Сіверського Донця.	Розробка механізму узгодження використання води й системи водопостачання спільно з ОРДО на постійній основі	Гарантування стабільності і якості водопостачання м. Маріуполь
	3. Високий рівень екологічної небезпеки м. Маріуполя і прилежної у минулому рекреаційної території	Розробка й впровадження заходів покращення екологічного стану в м. Маріуполь	Покращення соціально-гуманітар-них умов життя. Створення умов відновлення рекреаційної зони поблизу м. Маріуполь
Донецька область (СУБ3 і СУБ4)	Відсутність прямого залізничного і обмеженість автомобільного сполучення між північчю і півднем області.	Розробка і впровадження Програми покращення залізнично-автомобільного сполучення між північчю і півднем області в обхід Донецька	Спрощення умов економічного співробітництва в промисловій і аграрній сфері усередині Донецької області
Підконтрольні території Донбасу в цілому	1. Наявність гострих проблем призупинення роботи вугільних шахт, заборгованості оплати праці шахтарів, занепаду шахтарських міст і містечок.	Розробка й запровадження комплексної програми ефективного використання вугілля, завантаження вугільних шахт і оплати праці шахтарів на основі раціональних рішень в системі енергетичного ринку України стосовно регулювання цін на енергоносії виключно в інтересах держави	Відновлення працевлаштування і виплати заробітної плати шахтарям
Підконтрольні території Донбасу в цілому	2. Низька спроможність раніше створених об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які залишаються згідно з опублікованим проектом Плану завершення децентралізації в 2020 році	Розробка заходів щодо перегляду рішень з утворення ОТГ з низькою спроможністю	Підвищення спроможності ОТГ, зокрема, в частині заробітку ними власних коштів у розрахунку на одного мешканця

Зміст проблем, завдань з їх виконання і очікуваних результатів на етапі 2пт Стратегії відрізняється новою якістю стану відношень між підконтрольною та непідконтрольною територіями, який відрізняється припиненням збройної фази конфлікту. Основною ціллю розвитку підконтрольних територій на етапі 2пт є вивести їх на рівень зразкових як для України і цілому, так і для непідконтрольних територій, що повинно стати окремим фактором підвищення привабливості процесу реінтеграції. Основні завдання й результати їх вирішення на даному етапі представимо в табл. 2

Таблиця 2

Завдання і результати їх вирішення на етапі 2пт економічного відновлення підконтрольних територій Донбасу

Завдання з розвитку підконтрольної території Донбасу з метою підвищення їхнього соціально-економічного стану до зразкового рівня	Результати у вигляді якісних змін соціально-економічного стану підконтрольних територій
1. Вирішення комплексу гуманітарних проблем, виниклих в період збройної фази конфлікту: – збільшення кількості і послаблення пропускного режиму перетинання через КПВВ, зокрема, шляхом заміни пропусків СБУ паспортами громадян; – відміна Довідок внутрішніх переміщених осіб (ВПО); – визнання документів, виданих громадянам України на території ОРДЛО у період до початку конфлікту; – спрощення процедури соціальних виплат та пенсій мешканцям ОРДЛО	Покрашення соціально-гуманітарних умов життя громадян України на території ОРДЛО. Посилення чинників інтегрування населення ОРДЛО до українського суспільства
2. Відновлення пасажирського залізничного сполучення міст Донецька і Луганська з іншими регіонами України. Відновлення автомобільного сполучення між містами підконтрольної не підконтрольної територій легальними перевізниками	Покрашення умов пасажирського сполучення. Збільшення доходів Укрзалізниці і автотранспортних компаній, відрахувань до місцевих бюджетів.
3. Розробка й започаткування реалізації програми розвитку депресивних міст і селищ підконтрольної території (таких як Привілля, Новодружеськ, Українка тощо), а також міст, що постраждали від бойових дій протягом конфлікту (таких як Авдєєва, Щастя, Золоте, Гірське, Станиця Луганська та ін.)	Відновлення життєвої інфраструктури, створення робочих місць і підвищення добробуту мешканців міст і селищ
4. Запровадження програми розмінування територій, прилеглих до зони бойових дій	Покращення соціально-гуманітарних умов життя людей
5. Продовження інтенсивного будівництва автодоріг, пілотне врегулювання фінансової відповідальності їх користувачів за нанесене пошкодження доріг	Створення пілотного проекту бережливого відношення до автомобільних доріг з фінансовою відповідальністю за їхнє пошкодження
6. Запровадження заходів щодо зменшення негативного впливу 2-го рівня реформи системи охорони здоров’я на існування й ефективність медичних закладів	Покращення охорони здоров’я населення

Основні завдання етапу 3пт реінтеграції Донбасу, що випливають з прийняття рішення щодо відміни економічної блокади, введеної в 2017 році проти підприємств в ОРДЛО, які працювали в законодавчому полі України і здійснювали всі види платежів до бюджету України та небюджетних органів, приведено в табл. 3.

Таблиця 3

Завдання й результати їх вирішення на етапі 3пт економічного відновлення підконтрольних територій Донецької і Луганської областей

Завдання з розвитку підконтрольної території Донбасу при відміні економічної блокади підприємств ОРДЛО, що працювали за умов українського законодавства

Результати припинення економічної блокади

1. Відновлення легальних постачань вантажів між підприємствами підконтрольної території і ОРДЛО через лінію розмежування, припинення нелегального постачання вантажів через РФ.

2. Відновлення виробничих ланцюжків між підприємствами в ОРДЛО і в решті України.

3. Відновлення експортного постачання продукції підприємств в ОРДЛО через морський порт Маріуполя.

4. Розробка програми відновлення роботи Лисичанського нафтопереробного заводу (НПЗ) на основі домовленості з власниками

Значне зростання економічного потенціалу підконтрольної території і обсягів виробництва, збільшення відрахувань до держаного і місцевих бюджетів. Збільшення кількості робочих місць і підвищення завантаженості підприємств.

Основні завдання етапу 4пт реінтеграції Донбасу випливають з прийняття рішень щодо остаточного політичне врегулювання стану ОРДЛО в Україні і повинні містити весь комплекс урегулювання протирічь в системі економічних, юридичних, гуманітарних відносинах між підконтрольною і непідконтрольною територіями.

Висновки і пропозиції. Передумови і пропозиції щодо розробки Стратегії економічного відновлення Донбасу викладено з урахуванням того, що Стратегія є складової загального процесу реінтеграції Донбасу, який складається з трьох процесів, етапи яких поєднані між собою логікою ходу політико-дипломатичного врегулювання збройного конфлікту в Донбасі. Такий підхід надає можливості концентрації і розподілу сил і засобів в межах кожного етапу, ознаки початку й закінчення якого мають однозначне визначення. Прийняття такого підходу розробниками державної Стратегії економічного відновлення Донбасу допомогло би визначити завдання з негайних структурно-економічних перетворень, які є актуальними вже впродовж наявного стану збройного конфлікту і які сприяли би перетворення підконтрольних територій Донецької та Луганської областей у зразкові, особливо, з урахуванням необхідності підвищення їх привабливості в процесі подальшої реінтеграції непідконтрольних територій. Викладені найгостріші вузли структурно-економічних проблем регіону можуть бути використані у якості пропозицій до технічного завдання на розробку державної стратегії економічного відновлення підконтрольної території Донбасу, як складової загальної стратегії його реінтеграції.

Керівники колективу розробників Луганського

національного університету імені Тараса Шевченка

(м. Старобільськ, Луганська область)

Професор кафедри менеджменту

доктор економічних наук, професор

Колосов Андрій Миколайович,

e-mail: tn.kolosov@gmail.com

Тел. 050-475-0782.

Завідувач кафедри економіки, маркетингу

та підприємництва, доктор економічних наук, професор

Чеботарьов В’ячеслав Анатолійович