Крім понад мільйона українських біженців, у 2022 році до Німеччини з інших країн прибули близько 244 000 осіб, які шукають притулок. В основному із Сирії, Афганістану, Туреччини та Іраку. У 2022 році довелося прийняти більше претендентів на притулок, ніж під час кризи з біженцями 2015 року.
У кожному місті Німеччини щотижня владі доводиться орендувати одне або два додаткові приміщення для розміщення біженців, оскільки їх майже не залишилося, багато претендентів на притулок змушені проживати в аварійному житлі. Муніципальні органи закликають федеральні та земельні уряди "обмежити імміграцію". Саме про це ЄС домовився на своєму останньому саміті.
Контроль на кордонах має бути жорсткішим, а тих, хто не має підстав для отримання притулку, необхідно депортувати. Біженців від війни в Україні це, зрозуміло, не стосується, закликає влада. Прийом та інтеграція біженців означає щось більше, ніж просто надання житла. Ресурси виснажуються, і це позначається на громадянах Німеччини.
"Якщо біженцям більше не надається житло та належний догляд, то вчителі більше не можуть виконувати свої обов'язки, вихователів не вистачає, спортзали недоступні для занять шкільним та клубним спортом - і це лише деякі приклади. Це означає, що система просто перевантажена".
Муніципалітети вимагають від федерального уряду додаткової допомоги. У цей час у Берліні зазначають, що не всі муніципалітети перевантажені прийомом мігрантів. У цілому нині ситуація складна, але у час керована - завдяки постійному нарощуванню потенціалу та енергійному співробітництву всередині адміністрації, стверджує федеральний уряд.
Як стверджує Федеральна влада, залишаються ще вільні місця в тих об'єктах нерухомості, яку федеральний уряд надав восени 2022 року після першої конференції за участю федеральних земель і муніципалітетів з проблем біженців. На даний момент зайнято близько двох третин із 4 000 місць.
Однак багато будинків потрібно спочатку підготувати, тому що вони довгий час пустували і в них, наприклад, немає електрики та води. Представник з міграційної політики партії "зелених" у бундестазі виступила з пропозицією, яка могла б полегшити ситуацію. В інтерв'ю Deutschlandfunk вона закликала зрівняти тих, хто просить притулок, та українських біженців щодо житла.
Претендентам притулку не дозволяється обирати місце проживання у ФРН, тоді як українці, які прибули до Німеччини після російського вторгнення, можуть проживати у родичів або знайомих. За словами Полат, близько 30 відсотків тих, хто домагається притулку в Німеччині, наприклад, особи, які переслідуються в Туреччині з політичних мотивів, мають родичів у ФРН.
У муніципалітетів складності не тільки з житлом для біженців, але і з наданням підтримки людям". У федеральних муніципалітетах вважають ініціативу депутата в принципі таку яка "заслуговує на розгляд", але вимагають доказів наявності достатньої житлової площі. Не повинно бути так, що хтось із тих, хто сам живе у гуртожитку для біженців, захоче взяти до себе ще й родичів, додають представники муніципальних органів.
Правильним зрівняти умови для претендентів на притулок та українських біженців не лише в плані розміщення, а й у всіх питаннях. Що також включає впорядкування тривалих бюрократичних процедур в органах у справах іноземців. Необхідно повністю відкрити соціальні системи, системи освіти та всі можливості інтеграції для всіх, заявляють політики.
Німеччина перетворюється на країну мігрантів і про це вже відкрито заявляю опозиціонери в Бундестазі, для біженців створюють закони, що спрощують інтеграцію, що свідчить про те, що Німеччина змирилася і готова до прийому іноземних мігрантів і в наступні роки, при тому, що статистика корінного населення Німеччини на сьогоднішній день становить лише 40%, чого чекати у майбутньому залишається питанням, адже імміграція лише набирає обертів.
Віталій Лісний.
Залишити коментар