Мінсоцполітіки пропонує Раді заборонити приймати спадщину тим, хто не доглядав за своїми літніми родичами. Про це йдеться в тексті законопроекту.
Документ передбачає заборону на отримання спадщини до того моменту, поки не будуть відшкодовані витрати на догляд за літньою людиною у відповідній державній установі.
Передбачається, що особи не мають права на спадщину, якщо раніше ухилялися від догляду за літніми родичами.
Крім того, законопроект пропонує внести зміни до Цивільного кодексу в частині перегляду суті довічного утримання та догляду. Натомість, за це, установа зможе претендувати на спадщину.
На вашу думку, справедливо чи ні?
Валентина
Яким чином буде надаватися доказ та чи інша фізична особа ( спадкоємець)? По-перше, право власності при укладені договору довічного утримання переходить з моменту укладення договору ( стаття 744 ЦКУ). По-другу, яким чином діти, які не піклувалися за своїми батьками будуть позбавлені спадщини за законом чи заповітом? У- третє , це право я так розумію буде надано нотаріатам. Тепер розглянемо питання, щодо шахраїв деяких нотаріальних установ. На сьогодні це поширені випадки. Ні кримінальна відповідальність їх не стримує у діяльністі. Таким чином, ми даємо зелене світло для шахрайства. Я розумію, що відшкодування при затратах держави повинно бути. Так, станом на теперішній час ( 12.10.2020) де перелік щодо надання безкоштовних послуг держави? У нас держава, комерційна. Скорочення медичних послуг, яка ввела Супрун. Підняття цінової політики, щодо комунальних та продовольчих товарів. Молоді сім"ї та люди похилого віку поставлені на коліна.
Галина
Хочу торкнути тему довічного утримання та догляду за людьми похилого віку з погляду пересічної громадянки. Думаю, логічно було би розділити напрямки. Одна справа, коли літніми людьми опікується держава тому того, що цих людей відправили в соціальні заклади їх родичі з тих чи інших причин. А інша справа, якщо людина знаходиться на довічному утриманні в психо-неврологічному інтернаті, бо має , наприклад, як моя сестра, важке психічне захворювання від самого дитинства, має фізичну ваду - у неї працює тільки права рука, а ліва не розвинена. Все життя мої батьки намагалися лікувати мою сестру, ми любимо її, дбаємо , але згідно з висновками психіатричної експертизи, вона не може буди в загальному суспільстві, бо потребує цілодобової спеціальної медичної допомоги. Приблизно з 15 років вона весь час перебувала в психіатричній лікарні , а коли була вдома в так званій лікувальній відпустці, життя родини перетворювалося на суцільне пекло. Лікар-психіатр скерував у психо-неврологічний інтернат на довічне утримання. Знаходиться вона в тому інтернаті вже понад двадцять років, наразі її вік шістдесят п'ять років, там і прописана. Так сталося, що до цієї події мої батьки приватизували нашу квартиру, четверта частина якої згідно акту приватизації належить моїй сестрі. На сьогодні, моя сестра судом визнана недієздатною, і я являюся її опікуном, а також спадкоємицею. Не знаю докладнішее, що пропонує законопроект Мінсоцполітики, але спокій вже втрачено! Виходить так, що по смерті моєї сестри, на чверть квартири може претендувати держава? ... Хіба ж я винна, в тому що так склалося в моїй родині? Хіба ж я би не хотіла мати здорову сестру, щоб у неї були діти - мої племінники і таке інше ? !.... Один раз на місяць я буваю в тому закладі, бо то за містом 50 км і я працюю... Повірте, дуже важко бачити і відчувати ту атмосферу. Ці люди живуть в своєму світі, а їх родини дуже страждають... Доля і так не була доброю, а тут ще і такі закони. Не тисну на жалість, і знаю, що справедливість не завжди перемагає, але маю надію, що не в цей раз. Я Не знаю, чи будуть то читати люди, які пропонують такий законопроект, але дуже прошу в кожному випадку окремо оцінювати мотиви і причини , з яких люди опиняються в відповідних соціальних закладах на довічному утриманні держави.