Днями, заступник керівника Офісу Глави держави Руслан Рябошапка, ініціював обговорення механізмів захисту та заохочення викривачів корупції. Разом з міжнародними експертами та фахівцями з українських громадських організацій на розгляд було винесено питання щодо внесення змін до законодавства стосовно вдосконалення механізмів повідомлення про корупційні правопорушення, посилення захисту осіб, які надають таку інформацію, а також способи їхнього мотивування для викривання топ-корупціонерів.
Викривачі, що повідомляють про масштабні корупційні схеми, які завдають державі значних збитків, не лише матимуть право на безоплатну правову допомогу, конфіденційність та можливість отримувати дані про стан розгляду отримуваної інформації, а й заохочуватимуться матеріальною винагородою у межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру хабара.
Відповідні законопроекти будуть внесені Президентом України Володимиром Зеленським як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України. Про це повідомляється на офіційному сайті Голови держави.
У світлі останніх подій, ми вирішили за необхідне, нагадати про те, як Юрій Юрійович та Олександр Вікторович проДинамили Луганську ОВЦА, сподіваючись, що зібрані матеріали, врешті решт, не залишаться не поміченими, а горе-корупціонерів нарешті буде покарано.
Історія відбувалася у недалекому 2017 році, коли на сайті ProZorro з’явилось оголошення про те, що Луганська обласна державна адміністрація має придбати (шляхом купівлі) навчально-спортивну базу «Динамо» (очікувана вартість нерухомості становила 7 029 795 грн.)
Здавалося б, звичайна об’ява щодо звичайної купівлі-продажу, в результаті якої навчально-спортивна база переходить до державної власності. Інтерес стосовно угоди виник через те, що ця спортивна база від самого початку знаходилася у власності держави. Постає питання: навіщо ж тоді було її купувати?
У відомостях про суб’єктів права власності на земельну ділянку значилась юридична особа, а саме – Кремінська районна державна адміністрація. Однак, про те, що навчально-спортивна база «Динамо» була державною власністю, свідчить не лише кадастрова карта.
У постанові Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 287 «Про внесення змін до переліку закладів фізичної культури та спорту, яким надається статус бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки», у переліку закладів числився комунальний заклад «Луганський обласний фізкультурний центр «Олімп», місто Кремінна. Адреса закладу: Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Дражевського, 17а.
Ідентичну адресу мала також й навчально-спортивна база «Динамо», зверніть увагу на кадастровий номер земельної ділянки 4421610100:02:132:5302. Крім того, співпадає не лише кадастровий номер ділянки та адреса закладу, а й площа у 4,353 га та територія на мапі.
Що ж отримувала Луганська державна адміністрація шляхом купівлі-продажу навчально-спортивної бази Динамо? У договорі купівлі-продажу від 25 травня 2017 року фігурували дві особи – Задирака Олександр Вікторович, як приватна особа – продавав, а Кліменко Юрій Юрійович, як представник Луганської ОВЦА, діючий на підставі довіреності – купував.
Люди, які не з чуток знали про навчально-спортивну базу «Динамо», на той час стверджували, що у цьому списку не вистачає футбольного майданчика з синтетичним покриттям, немає басейну та сауни. Ті самі люди, стверджували, що навчально-спортивна база «Динамо» – це база, тобто, саме та нерухомість, яку було передано комунальному підприємству «Луганський обласний фізкультурний центр «Олімп», що, у свою чергу, включала в себе – директора, бухгалтера та обслуговуючий персонал. Тож, «Олімп» - це живі люди, які обслуговують нерухомість, що належить навчально-спортивній базі «Динамо».
На сайті YouControl, дійсно були два заклади, серед яких – Комунальний заклад «Луганський обласний фізкультурний центр «Олімп» (код ЕДРПОУ 35585574), Кремінський спорт комбінат «Олімп» (код ЕДРПОУ 02652586), діяльність якого припинена, а також – Луганська обласна організація ФСТ «Динамо» України (код ЕДРПОУ 04605332). Цікавим є те, що в усіх цих організацій були різні адреси. Скоріш за все, на цьому, в подальшому, і хотіли зіграти організатори угоди – Юрій Юрійович та Олександр Вікторович.
Обидва «Олімпи», і той, діяльність якого припинена, і той, що працює – мали адресну прописку міста Кремінна. А от, навчально-спортивна база «Динамо», прописана в місті Луганськ. І, що характерно, база дійсно була прописана в Луганську, але фактично, знаходилась за адресою: місто Кремінна, вулиця Дражевського, 17а, про що свідчить не лише сам факт угоди про купівлю-продаж, а й Закон України «Про затвердження Переліку закладів фізичної культури та спорту, до яких застосовуються пільги щодо плати за землю в 2004 році». Закон діє і сьогодні. Так от, у ньому зазначається, що навчально-спортивна база знаходиться за адресою: 92900, місто Кремінна, а площа бази складає 5,09 га. За всіма показниками, це саме та база, яку придбав Юрій Юрійович, щоправда в об’ємі площі вона трохи схудла. Ну, а що, Закон 2004 року, за час, що минув, можна і схуднути, майже на 0,8 га (задайтеся питанням, чи не ті це сотки, на яких розміщені сауна, басейн та футбольне поле з синтетичним покриттям?).
Ще один, не менш важливий факт з історії: навчально-спортивну базу «Динамо» в місті Кремінна з 1999 року було передано в довгострокову оренду Комунальному закладу «Луганський обласний фізкультурний центр «Олімп». У зв’язку з тим, що в Луганську розпочались бойові дії, а Луганська обласна організація ФСТ «Динамо» України відмовилась пройти перереєстрацію на підконтрольній території, президія Громадської організації ФСТ «Динамо» України (код ЕДРПОУ 00035145) була вимушена прийняти рішення щодо реалізації, тобто – продажу вказаної бази.
В цілому, важко розібратись, що намагалися «приховати» учасники угоди, адже чорних плям у цій історії хоч і небагато, але вони існують. Наприклад, напередодні оформлення угоди, Луганська обласна військово-цивільна адміністрація оголосила конкурс з відбору суб’єктів оціночної діяльності, які мали бути залучені до проведення незалежної оцінки майна.
Зверніть увагу, в оголошенні за вказаною адресою: Луганська область, місто Кремінна, вулиця Дражевського, 17а, оцінюється об’єкт нерухомого майна – навчально-спортивна база «Динамо», загальною площею 850,2 м2. Що це за квадратні метри такі? Невже ті, яких не вистачає до 5,09 га, вказаних у Законі України про заклади фізкультури? Чи, може, всього на всього друкарська помилка? При цьому, Департамент комунальної власності впорався з поставленим завданням у повному обсязі. Конкурс з оцінки об’єкта виграв Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерство Юстиції України. Він же й зробив висновок про те, що об’єкт знаходиться на площі не 850,2 м2, а 4,353 га та коштує 7 029 795 грн.
Також, не менш цікавим є факт розрахунку за договором. Учасники угоди не стали чекати перерахування коштів протягом п’яти днів, як це обумовлено в договорі, а цього ж дня, тобто, 25 травня 2017 року, оплатили угоду. Відповідний платіж можна побачити на сайті Є-data, де чітко простежується, що платіжний документ був готовий у день підписання договору, але оплата пройшла наступного дня. 26 травня.
Здавалося б, потрібно радіти за Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію, і таку «вдалу» угоду. І за те, що комунальна власність поповнилась черговим спортивним об’єктом.
Однак, давайте, ще раз поглянемо, за що, все ж таки, заплатили державні кошти.
На навчально-спортивну базу «Динамо», а це автоматично й КЗ ЛОФЦ «Олімп», бюджетні гроші витрачались вже не перший рік. Щодо реконструкції басейну в Кремінній згадали ще в 2012 році, а саме, 20 серпня 2012, Луганська обласна рада прийняла Рішення № 14/14 про капітальне будівництво та часткову реконструкцію основної споруди плавального басейну, розміщеного на території КЗ ЛОФЦ «Олімп» за адресою: місто Кремінна, вулиця Дражевського, 17. Було погоджено кошторис у чотири мільйони дев’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот одинадцять гривень, який Луганська рада затвердила, але не склалось. І сума у 4 999 811 гривень на капітальне будівництво та часткову реконструкцію плавального басейну Олімп була виділена у 2014 році.
У 2013 році Луганська облрада, знову згадала щодо Кремінної, вже в Програмі економічного та соціального розвитку Луганської області на 2014 рік. У цьому документі, мова йшла про придбання штучного покриття для футбольного поля та заміни бігових доріжок на нові. Словом, все для укріплення бази КЗ ЛОФЦ «Олімп». Зверніть увагу, ще в 2013 році це було комунальною власністю і база знаходилась на балансі обласної ради.
Тож, яким чином, спортивна база, яка завжди залишалась на підконтрольній Україні території, та утримувалась за рахунок бюджету, потрапила до приватних рук Задираки Олександра Вікторовича?
Відомо лише, що до пана Олександра майно бази потрапило за договором купівлі-продажу 19.05.2016 року. Угоду оформляв нотаріус Леонтьєв Г.О., продавцем бази була Громадська організація Фізкультурно-спортивна спілка «Динамо» місто Київ (код ЕРДПОУ 00035145), тобто, суспільна організація здійснила продаж майна, яке їй ніколи не належало. Керівники організації, зокрема, Корж Віктор Петрович, вирішив, якщо Луганська обласна організація ФСТ «Динамо» України не бажає пройти перереєстрацію на підконтрольній Україні території, це гарний привід розпродати майно, розміщене на підконтрольній територій, приватним особам.
Цікавим є, також, те, що описане майно бази «Динамо», фактично, належало Луганській обласній міліції, яка, чомусь, не перереєструвала своє майно на підконтрольній території України, що теж не зрозуміло.
Можливо, на це питання, міг би відповісти тодішній обласний міліціонер Юрій Покиньброда. Однак, Юрія Миколайовича, навіть не поставили до відома, хоча, він офіційно був керівником не тільки обласної міліції, а й головою динамівського відомства. Про те, що навчально-спортивна база «Динамо» була придбана Луганською ОВЦА, він взагалі вперше почув від учасників цього журналістського розслідування. Юрій Покиньброда, також, повідомив, що після реорганізації міліції в національну поліцію, деяке майно було передано на баланс МВД, а дещо – залишено при міністерстві. Яка доля спіткала майно, яке залишилось при МВД, пану Юрію не відомо. Разом з тим, у 2015 році Луганська ОВЦА включила до бюджету на 2015 рік витрати на капітальний ремонт басейну в сумі 5 530 000 грн.
У квітні 2017 року, колишній Президент України Петро Порошенко, взяв участь в урочистій церемонії відкриття Луганського обласного фізкультурного центру «Олімп» у місті Кремінна.
Й ні слова про те, що цей басейн ще у 2012 році почала реконструювати Луганська рада, і про те, що вже через місяць Юрій Юрійович та Олександр Вікторович укладуть «угоду року».
Цікавий факт, щодо цієї угоди, полягає ще й у тому, що напередодні, 19 травня 2017 року, Луганська ОВЦА, віддає в оренду земельну ділянку пану Олександру для обслуговування об’єктів фізичної культури (Розпорядження № 310, за підписом Юрія Гарбуза). І вже через тиждень, Задирака продає майно, що знаходиться на цій землі.
Безумовно, окреслена в журналістському розслідуванні угода, заслуговує особливої уваги з боку правоохоронних органів. Зокрема, питання законності переходу права власності на спортивну базу, яка знаходилась в комунальній власності, до звичайної фізичної особи – Задираки О.В. У цьому випадку, дане питання є ключовим. Слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст угоди не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, інтересам держава та суспільства, його моральним принципам. При цьому, ст.. 228 Господарського кодексу України зазначає, що угода, яка порушує публічний порядок, тобто, спрямована на незаконне заволодіння майном держави, територіальної громади та інших суб’єктів, є нікчемною. Отже, якщо відчуження спортивної бази на користь Задираки О.В. відбувалося з порушенням публічного порядку, така угода є нікчемною, тобто, такою, яка не може спричинити юридичних наслідків.
З’ясувати, чи дійсно це так, необхідно на підставі документів, що зберігаються у нотаріуса, який оформив подібну угоду. У випадку незаконного відчуження спортивної бази на користь Задираки, всі наступні угоди (мова йде про угоду, укладену між Задиракою О.В. та Луганською ОВЦА), також, є недійсними (нікчемними).
Результатом цих угод, стало спричинення збитків державі та територіальній громаді в особливо великих розмірах, адже, 7 млн. грн.. були передані на сплату продавцю, у цьому випадку, без достатніх правових підстав, та підлягають поверненню державі.
Чи причетні посадові особи Луганської ОВЦА до цього правопорушення, адже, на них покладаються обов’язок дотримуватися інтересів держави при укладенні подібних угод? Ст.62 Конституції України встановлює презумпцію невинуватості особи, доки її вину не буде доказано в установленому порядку судом.
На нашу думку, враховуючи матеріали журналістського розслідування, у правоохоронних органів достатньо підстав для розгляду цієї публікації як повідомлення про скоєння кримінального правопорушення, та як підставу для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, для початку досудового розслідування. В ході якого, і повинні бути з’ясовані всі обставини відчуження права власності на спортивну базу та надано правову оцінку законності дій посадових осіб Луганської ОВЦА, зокрема, Задираки О.В. та інших, причетних до даної ситуації.
Залишити коментар