В черговий раз ви натискаєте кнопку мобільного додатку Uber, щоб швидко викликати для себе таксі … Не пройшло й 5 хвилин, як біля вас зупиняється відполірований автомобіль Rolls-Royce з елегантним водієм за кермом. Заспокойтесь, це не для вас … Вірогідніше за все, ваш транспорт – по ту сторону вулиці, а водій-новачок ще й досі по Google Maps вираховує ваше місце розташування.
Почекайте: але ж і замовили ви Uber-таксі, щоб зекономити, правда? Мінімальна вартість в Україні поїздки приваблює – всього 40 грн. Жодних довгих очікувань, адже працівників у автомобільного сервісу тисячі у кожній точці міста.
Тепер розглянемо таку ситуацію: припустимо, під час поїздки з Uber за вашої участі трапився інцидент. Тут виясняється, що відшкодовувати Вам збитки за ушкодження компанія не збирається. Водію сервіс Uber теж страхування не забезпечує, адже формально він і не є працівником компанії. Можете вважати, що нічого не відбулось і компанія нічого Вам не винна. Розглядали такий варіант?
Кожного дня в світі трапляється безліч таких «промахів». Усіх смертей, спричиненими водіями Uber, вистачило б на ряди меморіальних дошок. Після введення компанією в дію ультрасучасних автопілотних систем управління статистика нещасних ситуацій … б’є усі можливі рекорди.
Які наслідки від цього зазнає сама компанія? Лише декілька гучних заголовків в ЗМІ.
Банкрутство завжди буває в перший раз.
Про вигідність і оперативність сервісу Uber, мабуть, чули всі з рекламних плакатів … Про те, що компанія останні 10 років є відверто збитковою, задумуються тільки деякі. Поверхнево погляньмо на втрати компанії: за 2013-2018 роки вони втратили 14$ млрд., у 2019 році - ще 8,5$ млрд.
Від банкрутства тоді їх врятувало критичне рішення: зробити компанію публічною (ІРО). План спрацював: після розміщення власних акцій на ринку вони змогли залучити з кишень інвесторів 8$ млрд п’ять з яких менеджери «спустили на вітер». Всього за один квартал. При цьому витрати компанії щороку тільки збільшуються.
Кількість поїздок за день (Uber – чорним кольором)
Правду кажучи, інвестори від автомобільного сервісу золотих гір і не очікували: за перші 2 дні з моменту випуску вартість акцій Uber впала на 12%! Всі симптоми фінансової гарячки компанії на обличчя: менеджери Uber перед розміщенням акцій оцінили вартість компанії у 120$ млрд. Ринок – вдвічі дешевше.
Симптоми безнадійно хворого. Питання: лікувати чи ні?
Наразі варто розуміти: Uber – це стартап, який не представляє собою нічого особливого. Він є лише посередником-платформою між клієнтом, якому потрібно швидко і дешево кудись дістатись, і звичайним водієм.
Це означає, що з кожним роком існування компанії на арені з’являються досить потужні конкуренти. Причому більшість з них, на відміну від амбіційного Uber, не прагнули перебувати у всіх куточках світу зразу, а зосереджувались в одній країні, підлаштовуючи свій сервіс під особливості місцевих жителів. Звучить абстрактна, але саме таким індивідуальним підходом ці «маленькі» компанії завели американського гіганта в глухий кут. Отож, почнемо перегляд з першої серії «Гри на поразку», яку Uber провів у Китаї.
Спіймай мене, якщо зможеш …
Забігаючи наперед, скажу: Uber China вигнали з Китаю ще у далекому 2016 році. Точніше, його викупила місцева компанія Didi Chuxing через декілька років запеклого двобію. Щоправда, назвали це не програшом, а красивим словом – «партнерство». Проте, по факту, це була програна битва «слона і моськи». В якій виграла китайська «моська».
Коли Uber зайшов на китайський ринок у 2013 році, успіх здавався вже забезпеченим, адже конкуренти були надзвичайно дрібними, їхній сервіс був пристосований лише для китайців, водії просто не розуміли іноземців. Ніхто б не подумав, що через декілька років всі ці невеликі місцеві проєкти зіллються в одного потужного гіганта - компанію Didi Chuxing заради того, щоб не залишити американцям ніякого шансу. Для бою китайці заручились важкою артилерією, отримавши інвестиції від Tencent, Alibaba та китайського суверенного фонду CIC і пішли в наступ на Uber. Посприяли Didi Chuxing навіть з США: у 2016 році Apple «допомогла» сервісу одним мільярдом доларів.
Uber ж довелось терміново «рятуватись з підводного човна»: їхній сервіс геолокації Google Maps виявився заблокованим у КНР, демпінгувати ціни безкінечно компанія явно не могла.
Особливо ефектним став хід, коли Didi Chuxing відкрила дослідницьку лабораторію в Кремнієвій долині, найнявши співробітників з Uber для розробки свого автопілотного транспорту. Але Uber стійко вів битву до самого кінця.
Не просто так. Ринок Китаю надзвичайно вигідний: в США понад ¾ жителів володіють персональним автомобілем, тоді як в Китаї - лише кожен десятий, що призводить до величезного попиту на короткі поїздки на таксі. Це доповнюється високими податками на користуванням автомобілем в Піднебесній, покликаних стримувати рівень забрудненості в містах.
Отож, результат автомобільної війни Didi Chuxing і Uber був таким: два сервіси утворили спільну компанію, у якій менеджерам Uber дістався лише мінотарний пакет акцій (тобто керівництво залишилось у руках китайців), і інвестиції у розмірі 1$ млрд. Цих грошей вряд чи би вистачило, щоб покрити витрати Uber в Китаї. А вони були чималими: на автомобільну війну у КНР компанія витрачала 1$ млрд щороку!
Проте і на цьому боротьба компаній навіть не пригальмувала. У Бразилії Didi Chuxing просто купила суперника Uber – службу «99». Щоб з новими силами в черговий раз запустити війну. Що залишилось «американському слону» - кровоточити.
Головні конкуренти сервісу Uber
Вишукано прокололи свої ж колеса.
Продовжує хіт парад «дебютів» від Uber історія компанії в Південно-Східній Азії, звідки сервіс теж вигнали, вже у 2018 році.
Наступною на черзі «завоювань» Uber повинна була стати Індія, де менеджери теж не відрізнились оригінальністю. Спочатку підвищили платню індійських таксистів до неймовірних 1280$! А коли фінанси компанії стрімко вичерпались–згорнули ярмарку щедрості. У 2019 дохід таксиста вже був 540$ на місяць. Знову менеджери сервісу не врахували місцевих потреб: більшість індійців досі використовує 2G. Wi-Fi часто недоступний у віддалених поселеннях, а послуги мобільної передачі даних в Індії дуже дорогі.
Проте варто віддати належне: в Індії Uber ще утримує свої щупальця. Разом з місцевим сервісом Ola вони поділили ринок 50%/50%. Подумайте самі: мінімальна місячна зарплатня по країні -100$. Для індійців 540$ зарплатні зовсім не здаються малою сумою.
Без сто грамів не розберешся. Як Uber «підкорював» Росію
Всі попередні історії мало чим відрізнялись одна від одної. В Росії вона була такою ж. Проте тут американського лідера «облапошили» так, що він сам підписав собі вирок з переможним виглядом.
Впевнено зайшовши на російський ринок у 2013 році, Uber зразу ж почав демпінгувати. На радість користувачам сервісу, ціни на поїздку знизились до 99 рублів. Поки американці продумували стратегічні ходи проти конкурента «Яндекс. Таксі», водіям було не так смішно: щоб як і раніше нормально заробляти, вони змушені були працювати вже по 12-14 годин на день.
Те що Uber програв, ви вже здогадались.
Тепер до найцікавішого: у 2017 році після довгої боротьби Uber з «Яндекс. Таксі» обидві компанії пішли на мирову і створили спільний сервіс MLU BV для роботи в Росії, Білорусії, Казахстані, Грузії, Азербайджані та Вірменії.
А тепер, увага: Uber належить лише 38% MLU BV (тобто більшість акцій у «Яндекс. Таксі»), керує проєктом гендиректор сервісу, теж «Яндекс. Таксі». Uber не представлена в менеджменті «спільної компанії», а значить, не бере участі в управлінні бізнесом.
Скільки кожна компанія вклала зі своєї кишені в MLU BV? Uber – 225$ млн., а «Яндекс. Таксі» - лише 100$ млн. Але це ще не кінець вистави: керівництво Uber випустило на користь «Яндекса» 2 млн. своїх акцій. При цьому через рік американці зобов'язані були викупити ці цінні папери в два рази дорожче.
Що це означало для російського сервісу? Близько 96$ млн. додаткового прибутку. Тільки «обдерши» американську компанію до нитки, «Яндекс. Таксі» нарешті його вижене з ринку: у 2021 році російська компанія має право викупити частку Uber у спільній компанії MLU BV.
Ну і завершальний штрих цього «взаємовигідного» контракту: до 2025 року компанії Uber заборонено конкурувати з «Яндексом» в Росії та СНД, тоді як MLU BV це не заборонено - він має право конкурувати з Uber де завгодно. А тепер згадайте, хто контролює так звану «спільну компанію».
На те Uber й світовий гігант: є всюди, а по факту – ніде.
Навіть на «рідному» американському ринку компанію чекають радше не натовпи споживачів, а сталеві обійми давнього конкурента Lyft. У десятилітніх цінових війнах вони разом втратили 13$ млрд.
Умови для демпінгу цін в США набагато менші, ніж в інших країнах: саме тому Uber регулярно стикається з численними скандалами. Наприклад, у 2018 році, коли було виявлено, що 96% робітників компанії заробляють нижче мінімальної заробітної плати.
У Каліфорнії уряд штату вимагає від Uber офіційного працевлаштувати всіх своїх робітників, що є однозначно неможливим.
Справа в тому, що Uber позиціонує себе не як компанія-роботодавець, а лише як платформа, яка надає свої послуги приватним підприємцям-таксистам. Таким чином сервіс обходить багато правил, накладених на традиційні компанії таксі.
Грубо кажучи, це означає, що водій не може претендувати на відпускні, страхування від компанії, офіційної зарплатні. Більшість з водіїв працюють без ліцензій, адже вона занадто дорога і в Uber її не вимагають. 44% з опитаних водіїв Uber заявили, що часто мають проблеми з оплатою бензину, страховки та обслуговування своїх автомобілів. Орієнтовно, вони зараз заробляють в середньому від 10 до 12$ на годину за вирахунком витрат на ремонт транспорту. Це майже відповідає мінімально дозволеній зарплатні в США.
Якого колапсу зазнала б компанія, якби їй довелось водночас найняти десятки тисяч співробітників, важко припустити. Наразі Uber відмовляється виконувати вимоги штату Каліфонія, називаючи себе не «транспортною компанією», а «технологічною платформою». Такий статус дає Uber можливість маневрувати між законодавчими нормами.
Проте за ігнорування норм трудового законодавства Uber довелось викласти минулого року 650$ млн. штрафу уряду штату Нью-Джерсі. Але поки що компанія вчитись на своїх помилках навіть не збирається.
Може, іноді краще здатись? Без бою …
Які ходи залишаються в резерві у Uber? Якщо виграти не зниженням цін, то, можливо, подальшим розширенням. Але тут перспективи Uber виглядають ще похмурішими.
В Європі гіганта «з нетерпінням» чекає ціла когорта дрібних конкурентних сервісів. Наприклад, естонська компанія Bolt вже є впевненим лідером в Європі і не здає позицій ... Але давайте ближче до України.
Нещодавно компанія Uber оголосила про закриття сервісу Uber Eats на українському ринку. Схоже, справи йдуть не зовсім добре. В той же час американцям наступають на п’яти сервіс Bolt.
У 2016 Bolt був лише невеликою компанією Taxify, яка з другої спроби змогла закріпитись на нашому ринку. Допоміг компанії нескладний алгоритм дій, яким користувались всі конкуренти Uber: «більше уваги до клієнта – конкурентна зарплатня – достойні умови праці».
Наприклад, якщо в одній із країн Uber отримує 25% від вартості кожної поїздки, то комісія Bolt в цій країні складає всього 15% або 20%. Про безпеку теж подбали: З 2019 року пасажир Bolt застрахований на суму 1 млн. грн.
Щоправда, компанія отримує регулярні інвестиції для розвитку від … ніколи не здогадаєтесь, - Didi Chuxing! Причому мова йде про мільярди доларів. Китайська компанія не спустила гроші на вітер: станом на червень 2020 Bolt вже переганяє служби Uber і Uklon за популярністю в найбільших містах України.
І так буде продовжуватись, поки «американський монополіст» не зрозуміє: програшні ходи = програна війна.
Висновок тут лише один: Uber варто негайно придумати план «Б». А краще й «С» і «D» заздалегідь. Чи продовжувати вдавати з себе азартного гравця, який рано чи пізно захлинеться слиною власної ненаситності.
Залишити коментар