15 червня Верховна Рада ухвалила за основу доопрацьований законопроект 5158 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та підготовки прокурорів". Про це повідомляє Судебно-юридическая газета.
Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про прокуратуру» та «Про запобігання корупції».
Основними положеннями законопроекту є такі:
1) виключення вимоги до кандидатів на посаду прокурора щодо наявності дворічного стажу роботи в галузі права;
2) надання можливості здобуття безпосередньо в прокуратурі необхідного стажу роботи в галузі права як умови для призначення на посаду прокурора окружної прокуратури;
3) внаслідок запровадження інституту стажування стає можливим:
- отримання кандидатом не тільки стажу роботи в галузі права, а й спеціалізованого досвіду практичної діяльності, безпосередньо необхідного для роботи прокурором;
- виплата кандидатам на посаду прокурора під час добору достатніх для життя коштів у вигляді частини заробітної плати прокурора без необхідності додаткових витрат з бюджету;
- поширення на кандидатів елементів статусу прокурорів: від правил внутрішнього службового розпорядку, підстав для звільнення, встановлених виключно у Законі, до соціальних гарантій для прокурорів;
- запровадження способу практичної підготовки, за якого кандидат не тільки спостерігає за роботою інших, а й сам безпосередньо уповноважений на виконання функцій прокурора;
- зниження навантаження на інших прокурорів окружної прокуратури у зв’язку з виконанням повноважень у нескладних кримінальних провадженнях та інших незначних справах прокурорами-стажистами;
4) встановлення двох стадій спеціальної підготовки:
- первинної, яка проводиться в Тренінговому центрі прокурорів України, під час якої кандидати вивчають основи організації роботи в органах прокуратури, правила прокурорської етики тощо;
- стажування, яке проводиться на посаді прокурора-стажиста, на яку кандидат призначається за результатами конкурсу згідно із рейтингом кандидата, отриманим за результатами кваліфікаційного іспиту;
5) скорочення терміну спеціальної підготовки;
6) уніфікація законодавчого механізму спеціальної перевірки щодо прокурорів з відповідним механізмом у суддів, з одночасним усуненням необхідності проводити таку перевірку під час добору двічі;
7) прийняття кінцевого рішення про успішність або неуспішність спеціальної підготовки, припинення участі особи у доборі Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (з можливістю судового оскарження негативного рішення);
8) визначення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів органом, що здійснює дисциплінарне провадження, в контексті положень Закону України «Про прокуратуру».
Вказана Комісія вже існує як юридична особа, має належну матеріально-технічну базу, врегулювання діяльності на рівні інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, наявний значний досвід її функціонування та взаємодії з органами прокуратури та іншими державними органами тощо.
Також з метою оптимізації структури керівного складу Офісу Генерального прокурора у проекті додатково пропонується зменшити кількість відповідних посад (замість передбачених посад двох перших заступників та необмеженої кількості заступників встановити, що Генеральний прокурор має першого заступника та не більше п’яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора – керівника САП) (зміни до статті 8 Закону).
Як пояснюють автори, законопроект розроблено з метою підвищення ефективності законодавчого механізму добору прокурорів, який має застосовуватись з 1 вересня 2021 року – після завершення дії тимчасових положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX.
«Практика застосування положень Закону України «Про прокуратуру» в частині добору прокурорів засвідчила такі недоліки:
Відсутність можливості молодим спеціалістам після здобуття вищої юридичної освіти претендувати на посаду прокурора.
Унаслідок відсутності можливості отримати необхідний дворічний стаж роботи в галузі права в органах прокуратури випускники юридичних вищих навчальних закладів працевлаштовуються на будь-які інші напрями, завдяки чому відбувається негативний відбір кандидатів на посаду прокурора.
Водночас успішні випускники, проявивши себе кращим чином, не мають бажання змінювати місце роботи через зацікавленість у них працедавців.
За цією обставиною добір прокурорів негативно відрізняється як від процедур доступу до професії судді або адвоката в Україні, в яких необхідний стаж можна здобути на посадах помічника судді або адвоката, так і від засобів добору прокурорів, які застосовуються в державах-членах Ради Європи: це молодші прокурори в Болгарії, Румунії, Франції, помічник-прокурор та ад’юнкт-прокурор у Нідерландах, помічник прокурора в Польщі та Швеції, стажист на посаді прокурора в Грузії та Чехії, консультант прокурора в Молдові, референт у прокуратурі Німеччини тощо.
Надмірна тривалість спеціальної підготовки – протягом одного року, з якого не менше половини кандидатів на посади прокурорів проходили теоретичне навчання, отримуючи невисоку стипендію та не маючи будь-яких соціальних гарантій. При цьому кандидати на посаду прокурора змушені весь цей строк проживати у місті Києві, за ними не зберігалось попереднє місце роботи та строк спеціальної підготовки не зараховувався до стажу роботи в галузі права.
Надмірна ускладненість та тривалість інших етапів добору. Приміром щодо кандидатів на посаду прокурора спеціальна перевірка мала проводитись двічі – перший раз перед початком спеціальної підготовки, другий раз – перед призначенням на посаду прокурора.
Загалом від подачі кандидатом документів для участі в доборі до його призначення на посаду прокурора спливало більше ніж півтора року. У зв’язку з цим, проектом пропонується оптимізувати етапи добору.
Крім того, в Законі потребує зміни загальне поняття «орган, що здійснює дисциплінарне провадження», яке повинно мати конкретне визначення для можливості його застосування на практиці.
З урахуванням наведеного пропонується визначити, що органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
У зв’язку з направленням проекту на повторне перше читання його було доопрацьовано з урахуванням пропозицій народних депутатів, висловлених під час його розгляду на засіданні парламенту, висновку Головного науково-експертного управління.
Крім того, за підтримки проекту Ради Європи «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції» 11 травня 2021 року за участі експертів Ради Європи, народних депутатів України та представників Офісу Генерального прокурора були проведені експертні консультації щодо вказаного проекту, за результатами яких доопрацьовано його вразливі положення:
1) структуровано етапи проходження спеціальної підготовки, визначено критерії успішності проходження її окремих етапів – первинної підготовки та стажування (статті 331, 33-2 проекту Закону);
2) уточнено особливості проходження стажування прокурорами-стажистами, визначено коло повноважень, які прокурор-стажист може здійснювати під час стажування під контролем керівника стажування, старшого групи прокурорів, керівника органу прокуратури, а також встановлено заборону бути призначеним старшим прокурором групи прокурорів, здійснювати процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, залучатися до роботи в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах (стаття 33-3 проекту Закону)», - зазначають автори.
Залишити коментар