Сьогодні світ розвивається із неймовірною швидкістю. І незважаючи на економічні кризи, рецесії та стагнації, прогрес неможливо зупинити. Нові технології та відкриття з'являються так стрімко, що людина ледве встигає їх осмислювати.
Я вже казав раніше, що на нас чекає технологічна сингулярність — гіпотетичний момент, коли темпи розвитку стануть настільки швидкими та складними, що людське розуміння виявиться безсилим їх охопити. І це майбутнє вже майже настало.
Ми бачимо, як на наших очах відбуваються події, які ще нещодавно вважалися фантастикою: створюються вакцини проти онкології, автомобілі вчаться літати, гуманоїдні роботи стають частиною повсякденного життя, в космічних дослідженнях руйнуються старі уявлення про фізичні закони, під водою застосовуються приголомшливі винаходи. Все це є провісниками нового світу.
Однак саме зараз, коли людство стоїть на порозі великого ривка, нам як ніколи важливо зберігати єдність, згуртованість та творчу взаємодію. Навколо нас відкриваються нескінченні можливості, життя стає цікавішим, а в майбутньому з'являться умови для того, щоб жити довше та якісніше.
І в цей момент варто поставити кілька простих питань:
• Невже краще продовжувати безглузді конфлікти та страждання, коли перед нами відкривається шлях до гармонії?
• Невже не правильніше будувати суспільство творення, процвітання та натхнення?
• Невже не краще жити у злагоді та любові?
Відповіді на ці запитання кожен дасть собі сам. Але одне очевидно, майбутнє вже тут, і саме від нас залежить, яким воно стане — руйнівним чи творчим.
Залишити коментар