У Кіровському районному суді м. Дніпропетровська розглядається резонансна справа № 203/3043/20 за позовом голови Дніпропетровської обласної ради Олійника Святослава Васильовича до сайту новин «Дніпро головне» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше Місто», на предмет захисту честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, з вимогами:
- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розміщену власником веб-сайту «Дніпро головне»;
- зобов`язати власника веб-сайту «Дніпро головне» протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, розміщену на веб-сайті в мережі Інтернет;
- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розміщену ТОВ «Газета «Наше місто» на офіційному сайті;
- зобов`язати ТОВ «Газета «Наше місто» протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, розміщену на веб-сайті в мережі Інтернет»;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації у розмірі 100000 грн.
Ця справа має важливе суспільне значення, тому редакція «Інформ Агентства «Аргентум» вирішила інформувати читачів про перебіг розгляду судового провадження. Однак, одразу журналіст зіткнувся з тим, що представники Кіровського районного суду м. Дніпропетровська не змогли створити ефективну систему взаємодії судів і ЗМІ що є одним з пріоритетних напрямків демократизації в сучасній Україні. Неможливо забезпечити справедливе та ефективне судочинство, якщо воно не є відкритим для громадськості. Саме цього вимагають сучасні демократичні стандарти судочинства.
Розгляд справи було призначено на 04 листопада 2020 року на 10.30 і саме в цей час до приміщення суду не було допущено журналіста «Інформ Агентства «Аргентум», Сергія Стулова.
Головний спеціаліст прес-секретар суду Лютик Яна Сергіївна пояснила, що згідно з розпорядженням голови суду до закінчення карантину, запровадженого КМУ обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Журналіст повідомив прес-секретарю, що така заборона на відвідування відкритих судових засідань є незаконною та порушує принцип відкритості та гласності судочинства, та що в Україні немає тотальної заборони на відвідування судів. Показати саме розпорядження голови суду прес-секретар відмовилась, посилаючись на те, що це розпорядження становить службову інформацію.
4 листопада,Сергій Стулов, звернувся до голови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська с журналістським запитом та просив суд надати, завірену належним чином, копію розпорядження голови суду про заборону відвідування судових засідань не учасниками процесу. Відповідь на запит надати на електрону пошту, та в строк що не перевищує 5 діб.
Голова Кіровського районного суду м. Дніпропетровська,Олександр Смольняков, надіслав відповідь на журналістський запит 20 листопада 2020 року.
Чим було порушено Закон України «Про доступ до публічної інформації», стаття 24 несвоєчасне надання інформації, - тобто надання інформації з порушенням передбачених Законом строків.
Однак, голова суду, Олександр Смольняков, знехтував не тільки строками на відповідь. У відповіді було відзначено, що :
згідно з розпорядженням голови суду № 6 від 17.03.2020 року з 17 березня 2020 року до закінчення карантину, запровадженого КМУ вжито заходи з мінімізації ризиків розповсюдження коронавірусної інфекції, а саме: припинено проведення особистого прийому громадян керівництвом суду; обмежено допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмежено допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмежено допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; блідність обличчя, почервоніння очей, кашель; обмежено допуск до приміщення суду осіб, які не застосовують засоби індивідуального захисту.
Голова суду вирішив, що він має не тільки правомочності, а й кваліфікацію визначати рівень здоров'я громадян, відвідувачів суду. З урахуванням дії ст.ст.63 і 60 Конституції України, суд може тільки рекомендувати громадянам обмежити відвідування суду і вже тим паче не має право порушувати права журналістів.
І це ще не все. Голова суду посилається на те, що зазначені обмеження встановлені відповідно до рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та короновірусуCOVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, затверджених рішенням Ради суддів України № 19 від 17.03.2020 року
Однак, голова суду, чомусь забуває про рішення Ради суддів України №63 від 30.10.2020 "Щодо дотримання прав учасників судових проваджень та представників ЗМІ в умовах карантину" де чітко зазначено, що заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Б. Моніча щодо ситуації, яка склалась з дотриманням прав учасників судових проваджень та з допуском представників ЗМІ на відкриті судові засідання в умовах карантинних обмежень в Україні, з метою врегулювання питання отримання представниками ЗМІ інформації щодо перебігу відкритих судових засідань, що розглядаються в суді, а також реалізації принципів доступності та неупередженості здійснення правосуддя та принципу гласності судового процесу, відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України ВИРІШИЛА:
3. З метою врегулювання питання допуску представників ЗМІ на відкриті судові засідання, звернути увагу судів та суддів на те, що доступ представників засобів масової інформації в судові засідання здійснюється з дотриманням всіх карантинних заходів та санітарних норм у зв'язку з епідемією COVID-19, а саме: використання засобів індивідуального захисту (рукавички, медична маска) та дотримання соціально-безпечної дистанції.
Звісно, голова суду може виправдовуватися тим, що 4 листопада 2020 року копія рішення Ради суддів України ще не дійшла доКіровського районного суд м. Дніпропетровська, та він не знав, що там вони собі навирішували. Але,Олександр Смольняков як голова суду не може порушувати Конституцію України статтю 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
КОМЕНТАР КЕРІВНИКА ЛУГАНСЬКОЇ ПРАВОЗАХИСНОЇ ГРУПИ, АДВОКАТА НАТІЛІЇ ЦЕЛОВАЛЬНІЧЕНКО:
Дійсно, у цьому випадку має місце порушення не тільки прав Сергія Стулова як журналіста, але й інших відвідувачів суду, право на інформацію яких гарантовано згідно зі ст. 34 Конституції України. Тобто, відбувається порушення основоположного принципу судочинства у цьому суді – принципу верховенства права. Відкритість судового розгляду (крім випадків прямо встановлених у законодавстві) дає змогу за допомогою громадськості та ЗМІ забезпечити прозорість дій судової влади, зменшує корупційний фактор, сприяє неупередженості судової влади при здійсненні своїх повноважень у сфері правосуддя.
Звертаю увагу, що жодна посадова особа судової влади не має повноважень визначати самостійно стан здоров’я громадян, встановлювати у цій сфері імперативні норми і вимоги, отже такі вимоги до відвідувачів суду є протиправними відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, оскільки не ґрунтуються на законі. Нагадаю, що відповідно до ст. 64 Конституції України обмеження прав та свобод громадян допускається лише в умовах введення воєнного чи надзвичайного стану, який в Україні відсутній.
Розпорядження голови суду у будь-якому разі не може суперечити нормам Конституції України як Основного закону, норми якого мають пряму дію, а також спеціальному законодавству, що встановлює гарантії прав журналістів ("Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та іншими нормативно-правовими актами). Одночасно, статтею 171 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Такі діяння караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Фактично, ми бачимо, що є певні ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів у цьому суді.
Ненадання інформації у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» є адміністративним правопорушенням згідно зі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що було допущено головою суду. Безперечним порушенням є приховування свого розпорядження головою суду як публічної інформації, адже відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Отже, таке розпорядження голови суду не є просто внутрішнім документом суду, оскільки розповсюджує свою дію на відвідувачів суду.
За таких обставин є всі законні підстави для притягнення голови суду до адміністративної відповідальності та перевірки наявності в його діях та діях інших службових осіб суду ознак кримінального правопорушення, є підстави й для звернення до суду з позовною заявою з метою захисту порушених прав журналіста.
На жаль, ситуація з якою зіткнувся журналіст на сьогодні є непоодиноким випадком і на місцях посадові особи судової влади дійсно зловживають своїми повноваженнями, тому це вимагає від правозахисників та журналістської спільноти, іншої зацікавленої громадськості застосовувати системні заходи впливу з метою відновлення порушених прав громадян на публічну інформацію в сфері здійснення правосуддя.
Згідно з викладеним та у зв'язку з виявленими порушеннями, та коментарем і рекомендаціями адвоката Наталії Целовальніченко, які заходи правового впливу можливо застосувати, «Інформ Агентство «Аргентум» вирішило відкрито звернутися, з проханням вжити заходів реагування для дотримання прав журналістів та громадян на публічність судочинства до:
- Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини
- Державної судової адміністрації України;
- Національної спілки журналістів України (оскільки відбуваються системні порушення прав журналістів у судах і потрібна підтримка професійної спільноти);
- Національної асоціації адвокатів України (оскільки також порушуються професійні права адвокатів у судах у зв’язку з карантином);
- Вищої ради правосуддя;
- Національної школи суддів України;
- Верховного суду України;
- Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова.
Журналіст Сергій Стулов також планує звернути і до суду.
Далі буде ...
Залишити коментар