Сьогодні ми починаємо невеличкий проект: Подорож селами Кіровоградщини, який, сподіваємось, принесе багато цікавої інформації і дозволить зняти рожеві окуляри та подивитись на реалії та проблеми селян та загалом села як такого.
Нашою точкою відправлення стало село Козакова Балка Новоукаїнського району Кіровоградської області, в якій зареєстрований 281 місцевий житель, та по факту в ньому залишилось трохи більше тридцяти дворів, де мешкають люди переважно середнього та старшого віку. Чимала частина хатин покинута та розвалена.
Органом місцевого самоврядування є Ліськівська сільська рада та село саме по собі не має сполучення ні з районним, ні з обласним центром, а телефонний зв'язок тут доводиться шукати чи не найвищому пагорбі.
Дістатись до села також виявилось справою не з легких, адже дороги в такому ж занепадницькому стані як і саме село.
На території Козакової Балки розташований Будинук культури, який навіть має завідувача, щоправда працює лише на свята. Тоді в клубі збираються найспівочіші голоси села і співають здебільшого самі для себе, ну і для тих, хто ще може дістатись від своєї хати до порогу клубу. На цьому всі масові заходи в селі завершуються, та воно й не дивно, враховуючи кількість його мешканців, не кажучи про молодь, якої в селі майже не залишилось.
Є в селі один єдиний продовольчий магазин, до якого старі люди здебільшого не ходять, просять молодших сусідів, щоб ті робили для них дрібні покупки. Отакий сервіс з доставкою на дім.
Школу вже давно закрили, як одголосок минулого лишилась лише її, ще не геть занехаяна будівля та не так давно встановлений дитячий майданчик. Про дітей, хоч скільки їх тут лишилось, все ж дбають. Приводом до закриття закладу послужила мала кількість дітей, яку тепер возять на шкільному автобусі за десять кілометрів до сусіднього села Глодоси. Молоді немає й народжуваності, відповідно, також. Ось така вона гірка правда, покинутого на призволяще, помираючого села.
В центрі знаходиться пам’ятник воїнам та висаджені навкруги нього дерева. Зараз, звичайно, йому приділяють менше уваги, ніж колись, але все ж підтримують у досить гарному охайному стані.
Не сподівайтеся, на цьому пам’ятки села Козакова Балка не завершуються. Є в селі і, так званий, «заклад» культурного відпочинку, створений за своїм образом та подобою самими селянами під надихаючою назвою «Хмельок».
Не дивлячись на всі негаразди селяни живуть, заробляючи на життя утриманням свійських тварин та птахів, а деякі навіть займаються розвитком пасіки. Крім цього, місцеві жителі знаходять час і для відпочинку за рибалкою, наодинці з природою.
Посеред всього цього занепаду та забуття, селяни все ж таки не втрачають надії на краще майбутнє, своє та своїх дітей, і сподіваються, що про них, рано чи пізно, згадає місцева влада, і на їх, поріділих вулицях колись буде свято.
Олена
Да, Танюша , на жаль це болюча тема для багатьох сіл нашої України , але ми самі винні в цьому становищі , бо так як і твій тато , так і я, і багато інших , ми залишили свій батьківський дім і живемо своїм життям десь далеко , а іноді і близько , а хто залишився живуть в нашому рідному селі і працюють . Неможна говорити тільки про занепад і винуватити владу , яка не дала закрити ФАПи , і вони працюють , і в Козаковій Балкі і в Лісках , хочу від щирого серця подякувати Ніні Миколаївні Касперович та Любі Миколаївні Карбовській ( Гладченко) за їх нелегку працю . Також працює поштове відділення начолі з Остапенко Оксаною , хоч корреспондецію привозять раз на тиждень , але ж працює . Працює бібліотека начолі з Остапенко Оленою Валентинівна і діти мають змогу піти взяти книгу почитати , і дорослі також. Відремонтовано криниці загального користування. Розпочато ремонт доріг по селу. І основне , про що хотілось написати , молодь залишається в селі і розпочинає нове життя , а значить буде квітнуть наше село , я в це вірю !!!
Марина
А що ж не опублікували мій коментар, попередній?! Не вписується в ту маячню, яку Ви написали?!
Петрович
Марина, ніякого Вашого коментаря не було, ніхто нічого на сайті не видаляє, тому не потрібно тут писати чи шукати те, чого Ви не писали :-(
Марина
Перед тим, як публікувати статті Ваших працівників, перевіряли б краще інформацію! Або пояснювали, як правильно подавати її, щоб не "гнобити" село, а дійсно допомогти. Своєю статтею Тетяна, навіть не плюнула, а "харьканула" в обличчя людям, які добре до неї віднеслись! А мій перший коментар Ви видалили. І не треба робити з мене дурочку!
Марина
До речі, Олені, яка теж залишила коментар, ця стаття так само не до душі і брехлива, просто вона трішки м'якше відреагувала!!!
Петрович
Марина, це Ваша суб'єктивна думка і ми її поважаємо!
Надія Миколаївна
Задум вашого проекту дуже хороший. Проте однобоке висвітлення життя села дуже обурює. Неможна покладатися на бачення однієї людини, тим більше, якщо та людина бачить життя села лише із-за воріт свого двору. Так, села нині переживають досить складні часи і для того, щоб життя в селі стало кращим, потрібно не лише критикувати чи показувати негаразди, а показати «ізюминку» кожного українського села та його неповторних колоритних жителів, які несуть тягар тяжкої сільської праці і з оптимізмом дивляться в майбутнє. Ви, Тетяно, показали погану дорогу, а чому не вказали, що то дорога від с.Новомиколаївка до с.Звірівка, а не сільська? А чому не показали дорогу, яку в минулому році ремонтували? Так, в селі дороги бажають бути кращими, про те їх немає і до району та й до обласного центру 70% дорога в поганому стані. Що стосується пустуючих будинків та їх залишків – так їх і у великих селех багато, і навіть на околицях деяких міст будинки блимають побитими вікнами. А чому ви не порівняли їх із гарними та добротними будинками, де мешкають люди? А ваше порівняння про заклад культурного відпочинку «створений за своїм образом та подобою самими селянами» взагалі не припустиме, тому що ви образили людей, які мають гарне почуття гумору та самі своїми руками побудували бесідку. Та по всій Україні сотні різних закладів мають таку чи подібну «надихаючу» назву як «Хмельок». З ваших слів виходить, що в селі живуть люди, які лише зловживають спиртними напоями. Ні, більшість людей - це працьовиті та дбайливі господарі та господині, які сіють і косять, будують і саджають, печуть смачні паляниці і вирощують ягоди та фрукти, доглядають за господарством, садами і квітами, дбають про підсобне господарство і працюють, працюють, працюють… Населення в нашому селі не багато, але не 30, а більше 60 дворів. Так, в основному це люди похилого та середнього віку, про те, наймолодшим жителям села 2,5 рочки, а найстарішим – 90 років. А ще, в нас є сімейна пара, яка в цьому році відсвяткувала діамантове весілля – Любов Степанівна та Віктор Арсентійович Жилун. Окрім того, клуб в с.Козакова Балка працює і не лише на свята, а завідуюча Пастушина Лариса Анатоліївна старанно створює затишок в ньому. На сільські свята,які вона організовує і в клубі, і на березі річки, і серед зеленого парку збираюся не лише жителі села, а й ті, хто давно виїхав до міста чи навіть до другої країни, але любить своє село Козакова Балка і пишається тим, що таке маленьке і мальовниче, забуте державою село живе. Як гарно декламують вірші наші дітки, як невимушено грають сценку про Нептуна молоді люди, а які співочі наші дівчата із вокального ансамблю «Вишиванка», як цікаво слухати гуморески із вуст Олександра Пастушина і зачаровуватися співом Наталії Семеник та Руслани Пастушиної. Так, наше село Козакова Балка маленьке і вимираюче в масштабі України, але не для тих, хто в ньому народився і виріс, хто живе в ньому і хто не хоче втрачати, як спомин дитинства, стареньку похилу хатину - де пущене коріння роду і назавжди стала рідною, до якої можна приїхати та притулись як до спогаду про рідного батька, відчути запах скошеної трави і смак маминої запашної паляниці з духмяної печі та набратися сили із рідної землі й наповнити душу щемкою радістю дитинства.
Тетяна
Дякуємо за Ваш відгук! Ми врахуємо Ваші побажання у наступних матеріалах.
Галина
Наша Батьківщина, сама краща! Там жили і народились мої бабусі і діди, батьки і ми! Козакова Балка тримається , вистоїть ,пройдуть важкі часи , для усієї нашої України... І відновиться воно, рідненьке , і повернуться люди до нього, нехай не всі, і не так багато, але пока ми живі,будемо тримати в наших серцях любов до цього дорогого краю!!! Думаю, що до правителів наших ,,дійде, що села, це є житниця нашої країни , почнуть відроджувати ,золотий, чорнозем України та світу!!! Низький уклін, тим жителям Козакової Балки, що є оберігами нашого рідного села!!! Миру та здоров'я Вам, дорогі односельчани 💖💖💖 Галина Поліщук-Калінченко , що народилась і жила в центрі села ...