Сценарій післявоєнного відновлення економіки України

Російсько-українська війна поки ще триває, але все ж таки необхідно готуватися до післявоєнного відновлення країни. Як вважає Наталія Яресько, що у минулому була міністром фінансів України, вже необхідно оцінювати збитки від війни та напрацьовувати план відновлення економіки України, як і бачення того, які він має враховувати ідеї [1]. З вуст посадовців та інших офіційних осіб лунають різні оцінки поточних втрат економіки України. Відмічають, що  частка працюючих бізнесів зараз складає лише 20% [2], у наступному місяці очікується зменшення надходжень до бюджету (у річному вимірюванні) до 50% [3], рівень інфляції у річному вимірі сягнув 13,7% [4], зменшення сільськогосподарського потенціалу, а також експорту, оцінюють у 30%.

Але найбільш вражаючими є оцінки загальних втрат економіки України, які постійно зростають. Так, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль станом на 16 березня оцінював загальні втрати України в війні у пів трильйона доларів [5], а вже 7 квітня він вважає, що через війну такі збитки сягнуть трильйона доларів [6]. З’являються й оцінки часу, який потрібний для відновлення зруйнованих міст та іншого майна. Так, на відбудову Чернігова піде щонайменше 4 роки – заявляє мер міста [7]. А чи так це?

Поки що важко передбачити, бодай у найбільш узагальненому вигляді, як буде відбуватися післявоєнне відновлення економіки України. Але формування уявлень можливих сценаріїв цього процесу є важливим як для Уряду країни і цілого суспільства, так і для міжнародної спільноти, яка має прийняти саму активу участь у відновленні економіки України після війни. Саме завданню припустити хоча б які параметри процесу післявоєнного відновлення економіки України без претензій на їх високу імовірність присвячена дана стаття.  

Подолання руйнувань і відновлення економіки України має здійснюватися в 3 етапи.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль поділився позначеним як «U-24» планом відновлення економіки України в три стадії, перша з яких відбувається прямо зараз і полягає в тимчасовому відновленні зруйнованих об’єктів, друга – у відновленні інфраструктури електро- і водопостачання, а третя – власне у відновленні міст і економіки в цілому [8]. Скорегуємо цей план післявоєнного відновлення із таким уточненням його етапів:

1 етап – першочергове відновлення зруйнованих житлових, виробничих і військових об’єктів, енергетичної і транспортної інфраструктури в обсязі потреб мешканців міст, що залишилися в них та частково повернулися з евакуації;

2 етап – повне відновлення зруйнованих житлових, інфраструктурних об’єктів, частково – шляхом побудови нових, завершення в основному відновлення виробничої та військової сфери;

 3 етап – повне відновлення об’єктів виробничої та військової сфери.

За змістом виділимо відновлювальні роботи стосовно об’єктів забезпечення життя людей (Ж), виробничої та військової сфери (В).

Перший етап відновлення мінімальних потреб людей та об’єктів критичної інфраструктури має тривати півтори роки.

Зупинимося на оцінці загальних втрат економіки України у 800 млрд дол. США, серед яких приблизно 40%, або 320 млрд дол., становлять відновлювальні роботи інфраструктури життя людей (Ж). За курсом 30 грн. за 1 долар це становить 9,6 трлн грн., що вдвічі перевищує обсяг ВВП України довоєнного періоду.

Оцінимо можливість річного освоєння економікою України коштів на відновлення життєвої сфери. Враховуючи значну кількість тимчасово вивільнених з різних галузей працівників на ці роботи протягом нетривалого періоду 1 етапу можна спрямовати до 1 млн працівників.

При середній місячній заробітній платі задіяних на відновлювані життєвої сфери у 15 тисяч грн. на місяць маємо річний фонд оплати праці: 15 тис. грн. * 12 місяців * 1 млн. осіб = 180 млрд грн., до яких додамо 22% відрахувань єдиного соціального внеску (ЄСВ), що складе біля 40 млрд грн. Матеріальні витрати з приблизної пропорції 2,5 грн. на 1 грн. заробітної плати оцінимо як: 180 * 2,5 = 450 млрд грн. Загалом вартість відновлювальних робіт з урахуванням 15% планових накопичень становлять: 1,15 * (180+40+450) = 770 млрд грн. на рік. На більший обсяг освоєння коштів економіка країни навряд чи здатна, що потребує додаткове залучення будівельної потужності зарубіжних країн. Враховуючи обсяги робіт з будівництва доріг, виконуваних компаніями Туреччини в Україні протягом 2020-2021 років, можна очікувати на додаткове освоєння зарубіжними компаніями, скажімо, ще 20 млрд дол., або 600 млрд грн. на рік, що в цілому становить: 770 + 600 = 1370 млрд грн на рік, а на період тривалості 1 етапу в 1,5 років це становить 2055 млрд грн (1370 * 1,5= 2055).

Враховуючи досвід України з фінансування з власного бюджету будівництва 5 098 км доріг та 250 штучних споруд на суму у 106 млрд гривень у 2021 році [8], можна припустити, що Україна зможе профінансувати відновлювальні роботи в сфері життєвого забезпечення протягом 1-го етапу на рівні 200 млрд грн. Ще порядку 20 млрд мають профінансувати територіальні громади, а решта – 1,835 трлн грн., що в доларах США складає лише 61 млрд дол. – має бути профінансована за рахунок частки арештованих коштів РФ, призначених для відновлення економіки України в якості «репарацій».

Обсяг відновлювальних робіт у виробничій і військовій сфері (В) протягом 1-го етапу залежать від можливості акумулювати протягом нетривалого періоду наступні джерела фінансування:

1) репараційні кошти РФ, спрямовані на відновлення виробничої сфери – хоча б ще у сумі 30 млрд дол.;

2) кошти міжнародного інвестиційного пулу відновлення та розвитку економіки України (у вигляді так званого «Плану Маршала» для України) – хоча б на рівні 30 млрд. дол.;

3) кошти довгострокової фінансової допомоги для відновлення військової інфраструктури на умовах «ленд-лізу» на суму 20 млрд дол.;

4) кошти власників бізнесів на суму біля 30 млрд грн., або 1млрд дол.

Загальна сума акумульованих протягом 1 етапу коштів у відновлення виробничої та військової сфер може скласти, таким чином, біля 80 млрд дол., або 2,4 трлн. грн., а загальна сума освоєння коштів протягом 1 етапу в дві сфери може скласти 4,485 трлн грн.

На 2-му етапі відновлення економіки України мають бути освоєні біля 15 трлн грн.

Особливістю 2-го етапу може стати суттєве вивільнення робочої сили з відновлювальних робіт у зв’язку із поверненням до роботи більшої частини бізнесів, що може обмежити річні обсяги освоєння відновлювальних робіт:

а) у сфері життєвої інфраструктури (Ж):

1) за рахунок бюджетів і силами держави і територіальних громад – у межах 100 млрд грн.;

2) силами іноземних компаній – 30 млрд. дол., або 900 млрд. грн. з фінансуванням з фонду репарацій;

3) за рахунок інвестиційного фонду за програмою «Плану Маршала» для України – не менше 20 млрд дол., або 600 млрд грн., спрямованих в інноваційні проекти в життєвій сфері;

4) разом – 1,6 трлн грн.  на рік;

б) у сфері виробничої та військової інфраструктури (В):

1) за рахунок  репараційних коштів – у сумі 20 млрд дол., або 600 млрд грн.;

2) за рахунок інвестиційного фонду за програмою «Плану Маршала» для України – у сумі 20 млрд грн., або 600 млрд грн.;

3) за рахунок коштів довгострокової фінансової допомоги на умовах «ленд-лізу» на суму 10 млрд дол., або 300 млрд грн.;

4) разом – 1,5 трлн грн. на рік.

Тривалість 2-го етапу визначається досягненням його цілі – повного відновлення життєвої інфраструктури міст на суму 7,545 трлн грн (9,6 трлн грн. загального обсягу – 2,055 трлн грн. освоєння 1-го етапу). При річній сумі освоєння коштів відновлення життєвої сфери у 1,6 трлн грн, тривалість 2-го етапу складе приблизно: 7,545 : 1,6 = 4,75 років, або 4 роки та 9 місяців. Відповідно протягом 2-го етапу обсяг відновлювальних робіт в виробничу і військову сферу (В) складе: 1,5 трлн * 4,75 років = 7,125 трлн грн., а взагалі у дві сфери: (1,6 + 1,5) * 4,75 = 14,725 трлн грн.

Період повного відновлення зруйнованих об’єктів може тривати 9 з половиною років.

Залишок обсягів освоєння коштів з відновлення на 3 етап становить різницю між загальною сумою в 24 трлн грн. і сумами освоєння 1-го і 2-го етапів: 24–4,485–1,6*4,75–1,5*4,75 = 4,8 трлн грн.  При збереженні темпів залучення коштів на рівні 2-го етапу до сфери В у сумі 1,5 трлн грн. на рік тривалість 3-го етапу складе: 4,8 : 1,5 = 3,2 років

Загалом тривалість періоду повного відновлення зруйнованого господарства складе: 1,5 + 4,75 + 3,2 = 9,45 років.

Динаміку освоєння коштів на відновлення економіки України протягом трьох етапів проілюструємо діаграмою на рисунку. Очевидно, що цей доволі напружений графік освоєння коштів на відновлення економіки України можливий лише за умови акумулювання необхідних фондів джерел фінансування, які приведемо в таблиці.

Таблиця

Фонди фінансування відновлення економіки України

Приведені в таблиці дані стосовно фондів фінансування відновлення економіки України в цілому співпадають з опублікованими оцінками. Отже, темпи акумулювання потрібних фондів фінансування стають найважливішими чинниками реалізації, а краще – значного скорочення даного сценарію.

Перелік використаних джерел

1. Духніч Ольга. План Маршалла для України. Наталія Яресько називає головні кроки для відновлення економіки – інтерв'ю НВ. НВ. 6 квітня, 16:03. 

2. Вінокуров Я., Дєнков Д. Голова НБУ Кирило Шевченко: Економіка почала пристосовуватися до війни. Економічна правда. П'ЯТНИЦЯ, 8 КВІТНЯ 2022, 10:30. 

3. Колдомасов Ілля. Прем'єр: у квітні буде лише половина запланованих надходжень до бюджету. Економічна правда. ЧЕТВЕР, 7 КВІТНЯ 2022, 14:45. 

4. Гордійчук Дана. Річна інфляція в Україні прискорилася до 13,7%. Економічна правда. П'ЯТНИЦЯ, 8 КВІТНЯ 2022, 16:22. 

5. Втрати України з початку війни перевищили пів трильйона доларів – Шмигаль. Українська правда. СЕРЕДА, 16 БЕРЕЗНЯ 2022, 08:02. 

6. Лебедь Роман. Шмигаль: Україна втратить через війну трильйон доларів. Повернемо за рахунок Росії. ВВС News Україна. 7 квітня 2022. 

7. На відбудову Чернігова піде щонайменше 4 роки – мер. Слово і діло. 8 квітня 2022, 18:51. 

8. Гордійчук Дана. Україну відновлюватимуть у три етапи: перший вже триває. Економічна правда. ЧЕТВЕР, 7 КВІТНЯ 2022, 12:36. 

9. "Велике будівництво": Середня вартість 1 км дороги в Україні знизилася майже на 5 млн гривень. ТСН. 15:23, 24.12.21. 

Андрій КОЛОСОВ, доктор економічних наук, професор