Посттравматичний синдром у військових: болючі реалії та ризики для суспільства

20 вер. 2025 р., 10:39:30

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це важке випробування, яке переживають багато військових після участі у бойових діях. На жаль, чимало ветеранів намагаються заглушити свій душевний біль за допомогою алкоголю чи наркотиків. Це спосіб втечі від травматичних спогадів, який, однак, може призвести до ще більших проблем зі здоров’ям і соціалізацією.

Історія знає приклади, коли ветерани, які поверталися з війни, стикалися з відчуженням і нестачею підтримки. Наприклад, після війни у В'єтнамі в США деякі ветерани опинилися на узбіччі життя, і це сприяло зростанню рівня злочинності та бандитизму. Подібний ризик існує і в Україні, якщо не приділяти достатньо уваги реабілітації ветеранів та підтримці їхнього психічного здоров’я.

Отже, важливо вже зараз працювати над тим, щоб наші ветерани отримували необхідну допомогу і не почувалися покинутими. Тоді ми зможемо запобігти тим негативним наслідкам, які історія вже колись показала.


США і проблема наркотиків серед ветеранів В’єтнаму

До початку 1970-х років з’ясувалося, що значна частина солдатів у В’єтнамі вживала опіати — героїн і морфін. Це стало величезною соціальною кризою: країна отримала сотні тисяч молодих ветеранів, які поверталися додому залежними.

У 1971 році президент Річард Ніксон оголосив «війну з наркотиками». Тоді ж почали впроваджувати спеціальні державні програми, зокрема для військових. Саме тоді з’явилася практика обов’язкового тестування сечі на наркотики для солдатів, які поверталися з В’єтнаму. В народі цю кампанію висміювали фразами на кшталт «пісяй у баночку», бо кожного військового буквально змушували проходити перевірку. Уряд усвідомив: якщо залишити це без контролю, країну накриє хвиля злочинності та соціальної деградації. Це був грубий, але практичний спосіб виявити залежних і направити їх на лікування замість того, щоб випускати у цивільне життя зі зруйнованою психікою.

Ця система мала дві мети:

1. Виявити залежних ще до демобілізації.

2. Направити їх на реабілітацію, щоб вони не поповнювали кримінальне середовище після повернення додому.

Хоч ефективність була суперечливою, але саме тоді США вперше на такому рівні визнали проблему наркотиків серед ветеранів і почали боротися з нею системно.

«Пісяй у баночку»: американський досвід боротьби з наркотиками після В’єтнаму

Урок для України

Сьогодні Україна переживає свою війну. Тисячі воїнів повертаються додому з ПТСР, з болем і травмами, які іноді штовхають їх до алкоголю чи наркотиків. Якщо держава вчасно не відреагує, нас може чекати свій «в’єтнамський синдром» — із зростанням залежностей і злочинності.

Американський досвід показує: навіть непопулярні й жорсткі заходи можуть врятувати суспільство від катастрофи. Та головне — не лише перевірки чи контроль, а створення системи реабілітації, психологічної допомоги й повернення ветеранів у спільноту.

Україні потрібна не просто «боротьба з наркотиками», а турбота про своїх героїв. Бо найкраща профілактика залежності — це відчуття, що ти не забутий і твоя країна тримає тебе за руку.

Кількість коментів у цієї статті: 0

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.