Сьогодні, в рамках подорожі селами Кіровоградщини, ми завітали до села Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Це село є прямо протилежним (відсотків так на 50) від с. Козакова Балка, про яке йшла мова у нашому попередньому матеріалі. Живуть тут добре, щоправда не всі. Та про це трохи згодом, спочатку декілька слів про саме село.
Населення села становить 544 особи та це й не дивно, майже вся молодь села була вимушена залишити рідну домівку у пошуках кращого життя, більшість за кордоном, а деякі у місті. А молодь, що залишилась, змушена у свої молоді роки тяжко працювати «на дядька», адже роботу тут не обирають, бо земля чи не єдиний спосіб доходу, щоправда дохід у всіх різний, і праця теж. Приказка: Хто не працює, той не їсть, діє тут у зворотньому напрямку.
Тож, йдемо далі. Село Григорівка належить до Ганнівської громади, з адміністративним центром у Ганнівці, яка утворилась в результаті об’єднання декількох сіл: с. Ганнівка, с. Григорівка, с. Шишкине, с. Громуха, с. Шутеньке, с. Юр’ївка, с. Острівка та с. Караказелівка. Функціонуючи вже тривалий проміжок часу та налічуючи чималу кількість депутатів, досі не зрозуміло, чиї інтереси взагалі ці, обрані селянами депутати, представляють.
Відвідавши село та поспілкувавшись з місцевими жителями ми дізналися, що однією з найбільш наболілих проблем селян є земля, більшу частину якої з давних давен мешканці села здають в оренду фермеру Олександру Скічко, який мешкає в м. Кропивницькому, заправляє ПАФ «ім. Ульянова» та має «за душею» чималих 2 400 га землі. Крім того, він є депутатом Новоукраїнської районної ради та членом Виконавчого комітету Ганнівської сільської ради.
Довгий час селян все більш-менш влаштовувало. Та що, головне ж як подати інформацію. А пан Олександр, судячи з усього, професіонал не лише своєї справи, а й майстер по замилюванню очей селянам. ПАФ «ім. Ульянова» це колишній колгосп, який свого часу переродився у приватну агрофірму, як і більшість господарств в Україні. Нове життя почалося у 2000 році, а з 2004 року компанію очолює той самий Олександр Скічко. Щоправда, зажили «по-новому» не всі, однак не одразу це зрозуміли, а «деяким» були навіть «на руку» давно застарілі принципи людей, які вимірюють все радянськими поглядами.
Та селяни нарешті усвідомили, що часи колгоспу вже давно минули, і вони, просто напросто, вже чималий проміжок часу, забезпечують фермера не лише землею, а й чималими мільйонними доходами. Звичайно, добре отримувати за пай близько 22 тисяч гривень, добре, якщо не порівнювати з можливим мінімумом у 80 тисяч гривень за той самий пай, навіть враховуючи самостійне оброблення селянами своєї землі.
Але забрати свою землю у очільника вищезгаданої компанії видалось завданням не з легких. А й справді, хто згодиться повернути усі «надбані важкою працею» землі, які складають головну складову існування самої компанії як такої та її керівника.
Та в селі, крім цього, чимало людей, які не мають у своєму користуванні землі, але хотіли б мати, підвищуючи таким чином життєвий рівень своєї родини та добробут села в цілому. Адже село для людей?
Жодних проблем, йдемо до Ганнівської громади, яка повинна була б опікуватись турботами та життям селян, які колись висловили її представникам та очільникам свою довіру та наділили певними повноваженнями. Так от, складаємо заяву про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею, що не перевищує 2 га і, маємо те, що маємо. Відмову, або замість бажаних 2 га отримуємо 0,3 сотки. Як вам така «турбота» про людей? Ці випадки, нажаль, непоодинокі, а навіть набули систематичного характеру. І, що дивно, земля в наданні якої відмовляють, через деякий час без проблем надається іншим. Залишилось з’ясувати кому саме. Та, аби не бути голослівними, про це ми дізнаємось у наступному матеріалі.
І от, нарешті, ми повинні поставити головне питання: чи налаштовані голова та депутати Ганнівської громади виконувати свої безпосередні обов’язки та висловлювати думку і волю людей, які їх обирали? Для «деяких» це питання може здатись риторичним, але не для нас з вами. Адже це лише початок історії, в якій відповідь на головне питання ми обов’язково дізнаємось.
Богдан
саме луче Село!