З початком повномасштабної війни українська влада посилила тиск на чоловіків призовного віку, використовуючи не лише методи адміністративного та військового примусу всередині країни, але й поширюючи репресії на громадян, які перебувають за кордоном. Дедалі частіше з'являються повідомлення про те, що проти українців у країнах ЄС порушують сумнівні кримінальні справи, які згодом використовуються як інструмент для подання екстрадиційних запитів. Ця практика стає системною загрозою для тих, хто критикує владу або намагається уникнути мобілізації.
Справа Андрія Чудовського: політичний замовлення в дії
Яскравим прикладом став випадок правозахисника Андрія Чудовського, який мешкає в Німеччині. Чудовський відкрито критикує українську владу за:
· Примусову мобілізацію та методи її проведення.
· Масове знищення чоловічого населення внаслідок безглуздих з тактичної точки зору військових операцій.
· Відмову від мирних переговорів з Російською Федерацією.
Після його публічних виступів на адресу Чудовського почали надходити погрози. За словами правозахисника, йому телефонував Сергій Брік, слідчий Дніпровського управління поліції ГУНП у Києві, який у грубій формі повідомив, що існує «замовлення» на Чудовського. Проти нього було сфабриковано кримінальну справу за ст. 190 ч. 5 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах). Підставою стало лише те, що його номер телефону фігурував в оголошенні, розміщеному за просьбою знайомих ріелторів.
Відразу після цього до Німеччини було підготовлено екстрадиційний запит посадовець натякнув, що «Європа видає будь-якого українця протягом 24 годин без розбору суті звинувачень». Ця заява суперечить реальній складній процедурі екстрадиції в ЄС.
Ризики для українських чоловіків в ЄС: поглиблений аналіз
Такі практики несуть реальну загрозу тисячам українців, які перебувають в країнах Євросоюзу:
1. Політична мотивація – кримінальні справи використовуються як інструмент тиску на чоловіків, які виступають проти війни або ухиляються від мобілізації. За даними правозахисників, кількість таких «замовних» справ різко зросла у 2023-2024 роках.
2. Небезпека екстрадиції – попри суворі юридичні фільтри в Німеччини та інших країнах ЄС, політичний тиск з боку Києва посилюється. Україна, прагнучи демонструвати євроінтеграційні устремління, активно використовує міжнародні правові інструменти, такі як Європейський ордер на арешт (ЄОА), хоча його застосування у справах з очевидною політичною складовою викликає сумніви.
3. Загроза життю та свободі – повернувшись до України, чоловіки ризикують не лише потрапити на фронт примусово, але й стати жертвами карального правосуддя за свою громадську позицію.
4. Порушення міжнародних норм – масове подання екстрадиційних запитів без достатніх доказів суперечить:
· Статтям 3 (заборона катувань) та 6 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ).
· Німецькому Закону про міжнародну правову допомогу у кримінальних справах (IRG), зокрема §6, який забороняє екстрадицію за політичними злочинами, та §73, що вимагає переконатися у відсутності політичної мотивації у запиті.
· Принципу non-refoulement (невідворотності) – міжнародно-правової норми, що забороняє повертати особу в країну, де їй загрожують переслідування.
Міжнародно-правові механізми захисту: практичний путівник
Для захисту українських чоловіків у Німеччині та інших країнах ЄС необхідно залучити наступні інструменти:
· Адвокатський захист: Необхідно наймати адвоката, спеціалізованого на екстрадиційному праві (Fachanwalt für Auslieferungsrecht). Першою інстанцією для оскарження є Вищий земельний суд (Oberlandesgericht), який приймає рішення про доцільність екстрадиції.
· Заява до Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF): Можна подати клопотання про заборону депортації (Abschiebungsverbot) за §60 Закону про перебування (AufenthG), якщо існує загроза політичного переслідування.
· Конституційна скарга: У разі порушення фундаментальних прав, скаргу можна подати до Федерального конституційного суду Німеччини (Bundesverfassungsgericht).
· Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ): Найпотужніший міжнародний інструмент. У разі загрози негайної видачі можна подати позов із клопотанням про застосування Правила 39 (Rule 39) – запобіжного заходу у вигляді тимчасової заборони екстрадиції.
· Звернення до правозахисних організацій: Поради та підтримку надають Pro Asyl, Amnesty International Deutschland, Flüchtlingsrat (Рада у справах біженців землі).
Політична реакція та громадський тиск
Андрій Чудовський вже звернувся до низки німецьких політиків, зокрема до представників Бундестагу, із проханням підняти питання про політично мотивовані екстрадиційні запити з України. У своєму листі він наголосив, що українські чоловіки в Німеччині активно інтегруються:
· вивчають мову,
· відкривають бізнес,
· платять податки.
Проте вони залишаються в групі ризику і можуть стати жертвами сфабрикованих справ, створених виключно для того, щоб змусити їх повернутися в Україну. Це створює прецедент, коли інструменти євроінтеграції використовуються для внутрішніх репресій.
Висновок
Фабрикація кримінальних справ проти українців за кордоном стає новим інструментом тиску влади на чоловіків, які виступають проти війни. Це не лише порушує фундаментальні права людини, але й ставить під сумнів довіру до міжнародної правової системи та принципи, на яких ґрунтується Європейський ордер на арешт.
Європейські політики, правозахисні організації та судові органи зобов'язані приділити цій проблемі найпильнішу увагу. Необхідно забезпечити, щоб українські чоловіки в ЄС не стали жертвами політично мотивованих репресій під виглядом правосуддя, а кожен екстрадиційний запит ретельно перевірявся на предмет дотримання верховенства права.
Залишити коментар