Держава може і має регулювати кризові ситуації за допомогою нормативної та законодавчої діяльності, перерозподілу доходу та фінансового регулювання. Сумні наслідки економічних криз змушують державу застосовувати політику, яка ґрунтується на запобіганні різким коливанням розвитку виробництва. Це можна зробити за допомогою маневрування урядовими витратами та податками. Така політика одержала назву бюджетно-податкової чи фіскальної, її вплив на національну економіку відбувається через товарні ринки.
Зворотну реакцію економічної системи може спричинити зростання урядових витрат. Розширюється виробництво, зростає сукупний попит, скорочується безробіття та збільшуються доходи. Важливою політикою держави є монетарна чи кредитно-грошова. Вона полягає у зміні становища грошей та впливі на ціни, зайнятість та обсяг національного виробництва.
Зниження витрат уряду незмінно призводить до зменшення сукупного попиту, що провокує у ринкових умовах падіння виробництва, зайнятості та доходів.
Діючи в умовах кризи та враховуючи особливості економіки, держава створює основу для взаємодії між ринком та урядом, охороняючи та захищаючи права власності, сприяючи підприємницькій діяльності та створюючи регулюючі правові системи.
Особисто мене як підприємця та економіста хвилює сальдо зовнішньої торгівлі, це ключове для кожної держави!
Залишити коментар