ЧОМУ УКРАЇНЦІ НЕ ПОСПІШАЮТЬ СТРАХУВАТИ ЖИТТЯ: ВІДМОВИ, УПЕРЕДЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ДО ЗМІН

Страхування життя за кордоном вже сотні років вважається потужним фінансовим інструментом створення впевненого майбутнього. У більшості промислово-розвинутих країнах це є перевіреним і популярним способом забезпечення пенсії та підтримки сім'ї у разі смерті годувальника. Тим часом частка застрахованих осіб в Україні становить всього 1,7%. Байдужість, страх чи відсутність фінансової грамотності?

^{Фото з Інтернету}

Найпоширеніші відмови та упередження

1. Низький рівень обізнаності:

Часто люди не усвідомлюють важливості страхування життя або не знають, як це працює. Відсутність розуміння може призвести до скептицизму щодо його необхідності та достовірності. Більшість українців звикли страхувати наслідки своєї діяльності: авто, нерухомість, бізнес, — але вони не піклуються про причину — самих себе.

2. Негативний спадковий досвід

“Коли я запрошував людей, мені одразу відповідали: “Женю, це повний “розводняк” та “кидалово”. Страхові компанії обдурюють людей, ми навіть не хочемо розбиратися…”” — Євгеній Буров, експерт зі страхування життя.

Дійсно, український народ має повне право ставитися з упередженістю до подібних пропозицій. По-перше, згадаймо славнозвісну радянську й російську приватну компанію MMM Сергія Мавроді. Окрім папірців: сертифікатів, білетів, договорів і акцій, — вона не змогла дати своїм клієнтам нічого. І коли така піраміда, як це сталося з численними проєктами, зазнала краху (що є невідворотним), ці папірці перетворилися на макулатуру. По-друге, не забуваймо історію з “накопичувальними книжками”, на яких майно та мрії наших людей згоріли вщент. Обидва досвіди укорінили в мисленні людей страшну недовіру, тому навіть страхування життя з численними гарантіями часто вважають черговим обманом.

3. “Не на часі” або “не в Україні”

Війна показала нам, що найбільша цінність у світі — це життя та рідний дім. Однак, незважаючи на це, люди не відчувають необхідності в страхуванні, поки не трапиться непередбачувана ситуація. Сьогодні ми живемо в умовах постійних ризиків, коли замість пташок у небі літають шахеди, а ракети стали частиною ранкової реальності замість кави. Здавалося б, цього повинно бути достатньо, щоб серйозно задуматися про своє майбутнє та безпеку в ньому. Проте статистика застрахованих українців в 1,7 % говорить сама за себе. Попри всі труднощі, ми продовжуємо жити в Україні, і це свідчить про нашу віру в наш розвиток та здатність пережити найскладніші часи саме тут.

4. Складне фінансове становище

Наостанок ми залишили найпоширенішу та цілком обґрунтовану відмову — обмежені фінансові ресурси. За умови мінімальної зарплати та високих цін в Україні, люди не вважають страхування життєво необхідним витратним елементом. Проте разом із цією відмовою випадають такі важливі аспекти, як безпека та впевненість у “завтра”. Також недовіра до державної пенсійної системи призводить до того, що багато громадян не бачать сенсу у формуванні власного пенсійного забезпечення.

Тим не менше, усі успішні люди радять: «Зберігайте хоча б 10% від вашого доходу — і ви уникнете боргів у разі непередбачуваних ситуацій». Адже самозабезпечення є ключем до спокійного майбутнього, навіть в умовах економічних труднощів.

Відмінності з європейським світоглядом

В Україні культура страхування, особливо в порівнянні з розвиненими країнами, не є настільки поширеною. Люди можуть не звикати до ідеї фінансової безпеки через страхування, оскільки у багатьох випадках надається перевага накопиченням в банках, валюті або вдома, під подушкою. Низький рівень фінансової освіченості та відсутність навичок керування фінансами, що є наслідками планової економіки СРСР,  надовго закарбувалися в нашому менталітеті.

Іноземний досвід страхування відрізняється й тим, що в Україні існує скептицизм до державних фінансових інституцій та дотримання законів (через прогресуючу корупцію). Крім того, немає практики інвестування через відсутність інвестиційної біржі.

“Європа сторіччями розвивалася в умовах верховенства права, державних інституцій, розуміння впливу громадянина на різноманітні процеси в його країні та реалізацію своїх прав і свобод. Як наслідок, усвідомлення цінності життя й здоров'я — як свого, так і оточення. Поява такого економічного інструменту за кордоном було питанням часу.” — Роман Басанець, співробітник страхової компанії.

Перші страхові компанії виникли в XVII-XVIII ст., але принцип страхування використовувався ще в Давньому Римі понад 2000 років тому. Громадяни та солдати створювали спільний фонд, з якого отримували гроші: хто жив довше, отримував більше за рахунок померлих

“Україна має погану спадковість: корупційні та не демократичні інституції, які призвели до олігархії. Крім того, ми маємо історично-сформовану травму — комплекс меншовартості та звичка до бідності. У нас відсутня культура планування майбутнього, адже все життя нас вчили, що освіта гарантує хорошу роботу, зарплату й пенсію. Проте демографічна ситуація показує, що працездатних громадян стало менше — на комфортну старість розраховувати марно. Щоб пенсія була відпочинком, як у Європі, потрібно вже зараз страхувати життя.” — продовжує Роман.

Перспективи на майбутнє

Незважаючи на відгомони в свідомості з минулих десятиліть, Україна робить кроки на шляху до позитивних змін. Фонд гарантування вкладів, педагоги та науковці планують запровадити новий обов'язковий курс у школах з підприємництва та фінансової грамотності. Метою є навчити учнів основам ведення бізнесу, управлінню фінансами та розвитку економічної культури з раннього віку.

Для популяризації приватних фінансових установ є лише один шлях — потрібен час для зміни поколінь. Держава, як головний орган, що піклується про благополуччя своїх громадян, повинна активно пропагувати страхування як важливий інструмент фінансової безпеки. Це значні інвестиції в економіку, що допоможуть вирішити проблему пенсійного забезпечення. Однак, поки не будуть вжиті відповідні заходи, страхування не стане масовим явищем принаймні ще 50 років.

Страхові компанії також повинні активно застосовувати персоналізовану рекламу через соціальні мережі та інші платформи, орієнтуючись на різні категорії населення — від молоді до пенсіонерів. Водночас важливо, щоб імідж галузі відновлювався не через агресивні рекламні кампанії, що використовують шокуючі образи травм чи каліцтв, а через чесне інформування про реальні переваги страхування та його роль у забезпеченні фінансової стабільності.

Висновок

Фінансово грамотна людина не має іншого вибору, як лише почати накопичувати на своє майбутнє. Це може бути через банківські установи, інвестиції в нерухомість чи страхування в компаніях, що спеціалізуються на життєвих полісах. Навіть невелика сума, яка зберігається щодня, може стати на допомогу в разі непередбачуваних обставин і забезпечити необхідну захищеність. Безсумнівно, українцям знадобиться чимало часу, щоб досягти фінансової культури розвинених країн. Проте кожен правильний крок — від уроків фінансової грамотності до заощаджень чи страхування — наближає нас до розуміння справжньої цінності життя та безпеки. Це важливий внесок у більш стабільне і впевнене майбутнє.