Ми не хочемо оцінювати рішення Конституційного Суду України щодо е-декларування, яке фактично знесло цей інструмент з правового поля. Але, ми впевнені, що КСУ мав би захищати Конституцію, перевіряючи на відповідність їй закони та інші правові акти.
Однак, складається таке враження, що зараз судді КСУ захищають олігархів, корупцію та забезпечують кругову поруку.
На виконання рішення Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-р/2020 перестав працювати відкритий електронний Реєстр декларацій. За його адресою замість понад 4 мільйонів декларацій лаконічний напис про те, що "доступ припинено".
За трьома замками опинилися статки всіх українських чиновників, засудити їх за брехню в декларації неможливо. Зникла ціла стаття закону щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення, а з нею і шанс на будь-яку відповідальність корупціонерів, як кримінальну, так і адміністративну та навіть дисциплінарну.
Радує, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.10.2020 №1363-р доступ до реєстру було відновлено.
У полі зору журналістів «По той бік діалогу» виявився голова Дніпропетровської обласної ради Олійник Святослав Васильович. Згідно з декларацією за 2017 рік.
Святослав Васильович має нерухоме майно. У Єдиному державному реєстрі декларацій міститься інформація, що у декларації Олійника С. В. за 2017 рік зазначено право власності на квартиру у м. Києві загальною площею 78,5 кв. м., а право власності набуто 01.06.2010.
При цьому, у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.10.2010 було задоволено позовну заяву Олійника С. В. про визнання права власності на переплановану квартиру № 99 по вулиці Богомольця, 7/14 Печерського району міста Києва з забудовою горищного приміщення над квартирою та об’єднанням його з квартирою, загальною площею 178,4 кв. м.
В декларації Олійника С. В. за 2018 рік містяться відомості про дохід від відчуження нерухомого майна, отриманий від іноземного громадянина Буйе Олів'є Флорента.
У Реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація, що Буйе О. Ф. є власником квартири, яка розташована за адресою м. Київ, вулиця Богомольця Академіка, будинок 7/14, квартира 99, загальною площею 158,7 м2.
Підставою виникнення права власності на вищевказану квартиру є договір купівлі-продажу, серія та номер: 2351, виданий 25.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н. В.
Після продажу зазначеної квартири Олійник C. В. подає відповідні відомості про суттєві зміни в майновому стані, а саме: отриманий 25.09.2018 дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 248 800 грн. джерелом якого являється іноземний громадянин Буйе Олів'є Флорент.
Таким чином, дата продажу квартири, розташованої за адресою м. Київ, вулиця Богомольця Академіка, будинок 7/14, квартира 99, та дата отримання доходу у розмірі 2,2 млн. грн. Олійником С. В. співпадають.
Можна констатувати, що в Реєстрах міститься інформація відповідно до якої станом на 2010 рік площа квартири становила 178,4 кв. м, станом на 2017 – 78,5 кв. м, а станом на 2018 – 158,7 кв. м., що в сукупності свідчить про заниження Олійником С. В. квадратури, належної йому квартири на 99,9 кв. м., а отже і вартості проданої квартири.
Коментар керівниці ГО «Луганська правозахисна група», членкині Громадської ради при Міністерстві юстиції України, адвокатки Наталії Целовальніченко:
«Попри політичні баталії навколо рішення КСУ, дуже цікаво, що у цьому рішенні (п.15) КСУ сам говорить про те, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі. Не викликає сумнівів і той факт, що публічні особи в державі повинні подавати декларацію про доходи. Проте виходячи з принципу незалежності судової влади, суспільної важливості та значимості забезпечення реальної незалежності суддів, міжнародних принципів і стандартів таке декларування та його перевірка повинні проводитись з урахуванням принципу незалежності судової влади.
Фактично, підставою для висновків суду про невідповідність Конституції України досягнень антикорупційної реформи у вигляді е-декларування, є незабезпечення законодавцем гарантій незалежності судової влади і гарантій самим суддям. Тобто, це рішення КСУ відображає корпоративні інтереси судової влади й особисто інтереси суддів (це конфлікт інтересів), що вже свідчить про їх зацікавленість і наявність ознак політичної корупції. Таке рішення КСУ нібито не мало скасувати весь механізм публічної звітності для всіх суб’єктів декларування, але судді КСУ своє рішення прийняли без додаткових зауважень у резолютивній частині, чим і зруйнували правові засади існування механізмів державного контролю за е-декларуванням.
Далі, у п.17 свого рішення КСУ надає оцінку статті 366-1 КК України: подання субʼєктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом № 1700, або умисне неподання субʼєктом декларування зазначеної декларації караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. КСУ в результаті свого аналізу норми ст. 366-1 КК України зазначив, що криміналізація конкретного вчинку людини можлива за умови, якщо це відповідає, зокрема, сукупності таких критеріїв: значна (суттєва) суспільна небезпека діяння; поширення аналогічних діянь у суспільстві; неефективність інших галузевих правових засобів впливу на зазначені діяння; неможливість успішної боротьби з діянням менш репресивними методами. Судді КСУ дійшли до висновку, що наведене свідчить про порушення конституційного принципу верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України).
Пам’ятаємо, що раніше КСУ визнав неконституційною також Статтю 368-2 КК України (незаконне збагачення) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26.02.2019.
Що з цим робити? Необхідно звернути увагу, що рішення КСУ від 27.10.2020 №13-р/2020 аргументовано саме необхідністю захисту гарантій судової влади, отже не має стосуватися всіх інших категорій, що мають публічно декларувати своє майно. Але щодо цього мають бути дані роз’яснення самого ж КСУ. Безумовно, для виходу із наявної політико-правової кризи потребує прийняття норм антикорупційного законодавства у новій редакції, щоб зберегти досягнутий рівень відкритості влади.
На сьогодні, так, декларанти звільняються від кримінальної відповідальності за не подачу декларацій чи недостовірність відомостей у поданих деклараціях, існуючи на сьогодні кримінальні провадження мають бути закриті. При цьому інформація про майно декларантів все одно віднесена до сфери публічної інформації, що передбачає притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог декларування. І скасування відповідальності за незаконне збагачення не звільняє декларантів від відповідальності за вчинення інших службових кримінальних правопорушень при виконанні своїх посадових обов’язків. Безумовно, все це значно ускладнює контроль з боку держави за дотриманням антикорупційного законодавства, одночасно це створює великий попит для проведення журналістських розслідувань і для праці громадських викривачів корупції.»
Далі буде ...
Залишити коментар